Федорчук Ярослав Петрович

Яросла́в Петро́вич Федорчу́к (нар. 22 жовтня 1936, с. Несвіч, Луцький повіт, Волинське воєводство) — український політик та громадський діяч, народний депутат України IV—VII скликань, один із засновників ВО «Батьківщина», заступник голови партії з організаційної роботи, член Політичної ради партії та її Президії, почесний доктор Луцького національного технічного університету, голова його наглядової ради, Відмінник народної освіти України, член Національної спілки письменників України, автор книг «Волинянин. Дитинство і юність», «Волинянин. Напередодні» та «Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938—1944 років. Волинська область. Підсумки». Автор фільмів «Волинян», «Вони боролись до загину».

Ярослав Петрович Федорчук
Народився 22 жовтня 1936(1936-10-22) (85 років)
с. Несвіч, Луцький повіт, Волинське воєводство, Польська республіка
Громадянство  Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»
Науковий ступінь кандидат економічних наук
Членство Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2], Народний депутат України[3] і Народний депутат України[4]
Партія Батьківщина
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Народний депутат України
4-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 8 липня 2005 — 25 травня 2006
5-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 25 травня 2006 — 12 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 23 листопада 2007 — 12 грудня 2012
7-го скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014

Освіта

У 1958 році з відзнакою закінчив нафтопромисловий факультет Львівського політехнічного інституту, отримавши кваліфікацію інженер-механік, навчався в аспірантурі Академії суспільних наук в Москві. Кандидат економічних наук, автор ряду монографій та більш як 60 наукових праць.

Кар'єра

Трудову діяльність розпочав робітником. Працював мотористом, слюсарем, виконробом, головним механіком, головним інженером на нафтопромислах Івано-Франківщини.

До 1972 року був 1-м секретарем Івано-Франківського обласного комітету ЛКСМУ, у 1972–1983 роках — першим секретарем Долинського райкому компартії, 1983–1990 роки — першим секретарем Івано-Франківського міському КПУ. З лютого 1993 — завідувач відділу з питань кооперованого постачання та ринку продукції виробничо-технічного призначення, жовтень 1995 — липень 1996 — завідувач відділу з питань кооперації Кабінету Міністрів України. 1999–2002 — керівник секретаріату фракції «Батьківщина», 2002–2005 — керівник секретаріату БЮТ.

Один із засновників партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина». Був одним із стратегів і організаторів партійного будівництва, структурування партії, основ організаційної роботи партійних організацій по всій вертикалі, виконання всіх організаційних рішень і програм партії.

З 2005 р. народний депутат України IV—VII скликань. У Верховній Раді VII скликання очолює підкомітет у справах релігій Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

Нагороди та державні ранги

Має урядові нагороди — 4 ордени, 7 медалей, грамоту Президії Верховної Ради УРСР (25.10.1968), грамоту Верховної Ради України та грамоту Кабінету Міністрів України[5].

Творча діяльність

Примітки
  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  4. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  5. Указ Президента України № 578/2006 від 24 жовтня 2006 року "Про нагородження Я.Федорчука орденом «За заслуги»
  6. На телеекрани країни вийшов фільм про холодноярців - "Вони боролись до загину". Процитовано 3 серпня 2017.

Посилання

Ресурси інтернет
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.