Федор Янушкевич

Федор Янушкевич
Псевдо Федько Янушевич
Народився бл.1460
Помер 1508
Володимир-Волинський
Громадянство ВКЛ
Місце проживання Волинська земля
Діяльність державний діяч
Відомий завдяки магнат ВКЛ, королівський намісник у Волині
Посада маршалок волинський
Термін 1505-1507
Наступник Острозький Костянтин Іванович
У шлюбі з Фенна
Герб

Федор Янушкевич варіант «Федько Янушевич» , Fedor , Fedko Januszkiewicz (пом.1508) — писар литовський (1486 р.) , маршалок волинський і староста луцький (з 1506 р.), намісник жежморський (1495 р.) (м. Жежмаряй), скірснемонський (1502 р., м. Скірснемуне), володимирський (1503). Син Янушка, Писаря Литовського (1455-64,1482-95), тобто «Янушкевич» спочатку було патронімом (по-батькові), перед тим як стати родовим прізвищем. Родовий герб Любич (герб).

Біографія

Почав кар'єру в часи короля Александра Ягеллончика. В 1496 р. король підтвердив йому привілей на володіння Колодзеж (поблизу м. Монькі, Вечин поблизу м. Плєшев, Пальча поблизу м. Суха-Бескидзька, який був наданий його батькові (придане від дружини). Наступний король Сигізмунд I Старий у 1507 р. підтвердив, що відібрати володіння можливо лише за умови відповідної винагороди і що за Александра Ягеллончика він тримав староство скірснемонське і володимирське в 1000 черв. злотих, потім віддав і отримав староство луцьке і маршалковство землі волинської. ([1]) Маршалок волинський (marszałek wołyński) вважався найбільш впливовим серед маршалків господарських після найвищої посади — Маршалка великого литовського, його замісника (Маршалок надвірний литовський), і канцлера, й лише він отримав таку специфічну назву посади.

Коли князь Острозький Костянтин Іванович повернувся із московської неволі, Сигізмунд I Старий передав йому володіння Федора. Взамін він отримав замок володимирський ([2]). Після смерті Янушкевича король дозволив Сангушку (ймовірно, князь Михайло Сангушко; або Андрію, сину Олександра[3]) викупити староство володимирське у вдови. 1508 р. король підтвердив запис Федора і його дружини Фенни на церкву св. Івана в Луцьку. Фенна — сестра підкоморія холмського Олехни Скорути — продала брату Мишово, яке залишив їй чоловік.[4] На посаду луцького (див. Замок Любарта) старости (намісника) король призначив Володимирского намісника Федора Янушкевича не без протекції Гаштольда Альбрехта Мартиновича — канцлера ВКЛ — (1522–1539). Пост Володимирського намісника після призначення Янушевича в Луцьк одержав від короля Александра в 1505 г. князь Василь Андрійович Полубинський. Коли повернувся Острозький, руйнуючи всю хитро вибудовану А.Гаштольдом піраміду (які будувались в майстерній політичній грі), Федор (Хведір, Федько) Янушкевич змушений повернути Острозькому посаду луцького старости (осінь 1507 р.), а Полубинський посаду володимирського намісника Янушкевичу.

Король Олександр Ягеллончик був високоосвіченою людиною, пошановувачем наук і мистецтв, оточив себе освіченими і талановитими помічниками: Ян Ласький (майбутній знаменитий канцлер і гуманіст), Войцех із Брудзева (учитель Міколая Коперника), Еразм Теледо (заступник Миколи Гусовського), Якуб з Вільно, вихідці з Берестейщини Іван Сапіга, Федько Янушкевич, Лев Боговитинович, Іван Микитинич і ін.(«Руська ідея у Великому князівстві Литовському» за статтею Олександра Ільїна, в журналі «Гістарычная брама») [5]

Примітки
  1. Архів Південно-Західної Росії , АЮЗР ІІ
  2. Метрика Литовська
  3. Sanguszko (Sanguszkowicz) Andrzej Aleksandrowicz, książę z linii niesuchoieskiej (zm. 1534/5) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985.- Tom XXXIV/3. — Zeszyt 142. — S. 329–472 (пол.) S. 468
  4. Boniecki A. Poczet rodów w Wielkim księstwie Litewskim w XV–XVI wieku.— Warszawa, 1887. (пол.) S. 371

Джерела інформації

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.