Маршалок надвірний литовський
Маршалок надвірний литовський (пол. Marszałek nadworny litewski, лат. mareschalus curiae) — уряд центральний Великого князівства Литовського Речі Посполитої, заступник маршалка великого литовського.
Історія
Спочатку маршалком дворським або господарським називали управителя двору великого князя литовського (господаря), однак з часом (від 1569 р.) ця посада стала називатися маршалок великий литовський, а уряд маршалка дворського (або надвірного) був створений в якості його заступника. За правління Владислава IV Вази посада маршалка надвірного стала сенаторською.
Обов'язки
Був заступником маршалка великого литовського й міг діяти самостійно лише за його відсутності. Завідував господарськими справами великого князя, наглядав за великокнязівським двором, керував маршалками господарськими.
Список маршалків надвірних литовських
Маршалки дворські литовські
- Радзивілл Остікович (1440—1466)
- Григорій Остікович (1494—1500)
- Глинський Михайло Львович (1500—1507)
- Олександр Іванович Ходкевич (згадується один разу 1508 року, можливо помилково)
- Іван Остафійович Горностай (1508)
- Григорій Остікович (1509—1518)
- Юрій Іванович Іллініч (1518—1526)
- Юрій Радзивілл (Геркулес) (1528—1541)
- Іван Остафійович Горностай (1542—1551)
- Остафій Богданович Волович (1552—1569)
Маршалки надвірні литовські
- Миколай-Криштоф Радзивілл (Сирітка) (1569—1579)
- Ольбрахт Радзивілл (1579—1586)
- Миколай Талваш (1588—1596)
- Христофор Миколай Дорогостайський (1596—1597)
- Пйотр Весєловський (1598—1617)
- Ян Станіслав Сапєга (1617—1621)
- Кшиштоф Весєловський (1622—1635)
- Олександр Людовик Радзивілл (1635—1637)
- Казимир Лев Сапега (1637—1645)
- Антоній-Ян Тишкевич (1645—1649)
- Кшиштоф Кежґайло Завіша (1649—1654)
- Александр Теодор Ляцький (1654—1683)
- Юзеф Богуслав Слушка (1683—1685)
- Ян Кароль Дольський (1685—1691)
- Александр Павел Сапєга (1692—1699)
- Януш Антоній Вишневецький (1699—1702)
- Казимир Антоній Санґушко (1702—1706)
- Юзеф Вандалін Мнішек (1706—1713)
- Казимир Міхал Пац (1705/1706-1709, призначений Станіславом Лещинським)
- Павло Карл Санґушко (1713—1734)
- Михайло Казимир Радзивілл (Рибонька) (1734—1736)
- Іґнацій Завіша (1736—1738)
- Фердинанд Фабіян Плятер (1738—1739)
- Юзеф Сціпіо дель Кампо (1739—1743)
- Іґнацій Огінський (1744—1750)
- Януш Олександр Санґушко (1750—1760)
- Юзеф Паулін Санґушко (1760—1768)
- Владислав Ґуровський (1768—1781)
- Міхал Єжи Вандалін Мнішек (1781—1783)
- Іґнацій Роман Потоцький (1783—1791)
- Станіслав Солтан (1791—1792)
- Міхал Ґєлґуд (1792—1795)
Джерела та література
- Wolff J. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego: 1385—1795. Kraków, 1885. S. 178.
- Żychliński T. Złota księga szlachty polskiej. T. 1—31. — Poznań, 1879—1908.
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0.
- Маршалок // Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001. — С. 455.
- Маршалок // Енциклопедія українознавства. Словникова частина. — Т. 4. — С. 1482.
- Маршалок // Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 635.
- Маршалок // Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.
- Шевченко Н. В.. Маршалок // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 541. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 5: М — Пуд / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1999. — 592 с.: іл. ISBN 985-11-0141-9.
Посилання
- Маршалок // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 926. — 1000 екз.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.