Фенілаланін

Фенілалані́н амінокислота, одна з двадцяти стандартних амінокислот, що входять до складу білків. Ліпофільна (аполярна) амінокислота. Поглинає ультрафіолет (254 нм) і має слабку флуоресценцію.

Фенілаланін
Назва за IUPAC 2-Аміно-3-феніл-пропанова кислота
Ідентифікатори
Абревіатури Phe, F
Номер CAS 63-91-2
PubChem 994
Номер EINECS 211-603-5 (D)
200-568-1 (L)
205-756-7 (DL)
DrugBank 00120
KEGG D00021 і C00079
Назва MeSH D12.125.072.050.685 і D12.125.142.666
ChEBI 17295
SMILES
C1=CC=C(C=C1)CC(C(=O)O)N
InChI
InChI=1S/C9H11NO2/c10-8(9(11)12)6-7-4-2-1-3-5-7/h1-5,8H,6,10H2,(H,11,12)/t8-/m0/s1
Номер Бельштейна 1910408
Номер Гмеліна 50837
Властивості
Молекулярна формула C9H11NO2
Молярна маса 165,19 г/моль
Густина 1,29 г/см3
Тпл 283 °C
Розчинність (вода) 27 г/л
Кислотність (pKa) 2,20; 9,09
Ізоелектрична точка 5,5
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Біологічна роль

L-фенілаланін — це одна з основних 20 амінокислот, що бере участь у біохімічних процесах формування протеїнів та кодується певним геном ДНК. Кодони L-фенілаланіну UUU та UUC. Фенілаланін є попередником тирозину[1], сигнального монаміну допаміну, адреналіну та норадреналіну, а також пігменту шкіри меланіну.

Захворювання

Нездатність організмом метаболізувати фенілаланін викликає хворобу - фенілкетонурію, стан при якій підтримується дієтою та сучасними препаратами (наприклад, Пегваліаза, Сапроптерин).

Примітки

  1. Christianson, D. W.; Mangani, S.; Shoham, G.; Lipscomb, W. N. (1989). Binding of D-Phenylalanine and D-Tyrosine to Carboxypeptidase A (pdf). Journal of Biological Chemistry 264 (22): 12849–12853. PMID 2568989.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.