Фенілетиламін
Фенілетиламін (2-фенілетиламін, фенетиламін, β-фенілетиламін, 1-аміно-2-феніл-етан) — хімічна сполука, що є початковою для деяких природних нейромедіаторів, а її похідні є галюциногенами та стимуляторами.
 | |
 | |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| ? | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | |
| Код ATC | ? |
| PubChem | ? |
| Хімічні дані | |
| Формула | C8H11N |
| Мол. маса | 121.18 |
| SMILES | & |
| Фізичні дані | |
| Густина | 0.962 г/см³ |
| Т плавлення | -60 °C (-76 °F) |
| Т кипіння | 195 °C (383 °F) |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | ? |
| Метаболізм | ? |
| Період напіврозпаду | ? |
| Виділення | ? |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності |
? |
| Лег. статус | |
| Використання | ? |
Масляниста рідина, погано розчиняється у воді (4,2 мл в 100 мл води) та добре — в органічних розчинниках (діетиловий ефір, етанол та інші)
Див. також
- Фенілетиловий спирт
- Катехоламіни
Джерела
- «Справочник химика» т.2, Л.-М.: Химия, 1964 стор 480 — 481
Фенілетиламін
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.