Феолепіота золотиста

Феолепіота золотиста (Phaeolepiota aurea) — монотипний вид грибів роду Феолепіота (Phaeolepiota). Сучасну біномінальну назву надано у 1927 році.[6]

?
Феолепіота золотиста

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Тип: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Печерицеві (Agaricaceae)
Рід: Феолепіота (Phaeolepiota)
Вид: Феолепіота золотиста
Біноміальна назва
Phaeolepiota aurea
  (Mattuschka) Maire ex Konrad & Maublanc, 1928
Синоніми
Agaricus aureus Matt., [1]

Pholiota aurea (Matt.) Sacc., [2]
Togaria aurea (Matt.) W.G. Sm., [3]
Cystoderma aureum (Matt.) Kühner & Romagn., [4]
Agaricus vahlii Schumach., [5]

Посилання
Вікісховище: Phaeolepiota aurea
EOL: 21201
NCBI: 182014
MB: 18226
IF: 18226

Морфологічна характеристика

Суха шапинка напівкуляста 5–25 см у діаметрі, з віком опукла, розпростерта, з бурим горбком. Має колір золотисто-жовтий, золотисто-коричневий, іржаво-жовтий, до центру стає темніша, оксамитово-волокниста. На шапинці видно зернисту лускатість, що поступово зникає, часто з рештками загального покривала по краю. Тонкі густі пластинки трохи прирослі, білуваті, пізніше вохристо-бурі. Спори іржаво-коричневі. Циліндрична пряма ніжка 9–20×1,5–3 см, світло-жовтувата. Має лійкоподібне відстаюче кільце, під яким вона такого ж кольору і фактури, що й шапинка. М'якуш білий, на зламі стає жовтим, з кислуватим запахом, смачний.

Життєвий цикл

Плодові тіла з'являються у серпні–листопаді.

Поширення та середовище існування

Росте у листяних та хвойних лісах (на галявинах), у парках (під кущами), інколи в кропиві, часто на місцях пожеж, край доріг, зрідка на залишках гнилої деревини в Євразії, Північній Америці. В Україні відомий з Правобережного Полісся, Лівобережного Лісостепу, Харківського Лісостепу, Гірського Криму.

Практичне використання

Їстівний гриб.

Природоохоронний статус

Включений до третього видання Червоної книги України (2009 р.).

Див. також

Примітки
  1. Résult. Voy. Belgica, Lich.: 331 (1777)
  2. Sylloge Fungorum 5: 736 (1887)
  3. Synopsis of the British Basidiomycetes: A descriptive catalogue of the drawings and speciments in the department of Botany British Museum: 122 (1908)
  4. Flore Analytique des Champignons Supérieurs: 393 (1953)
  5. Enumeratio Plantarum, in Partibus Sællandiae Septentrionalis et Orientalis Crescentium 2: 258 (1803)
  6. Phaeolepiota aurea. www.mycobank.org. Процитовано 2017-02-08T06:34:13+00:00.

Джерела
  • Phaeolepiota aurea // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL
  •   Konrad, P.; Maublanc, A. 1927. Icones Selectae Fungorum. Fasc. 3:101-150 
  • Phaeolepiota aurea // Червона книга України, 2016. — URL
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.