Фергусоніт
Фергусоніт (рос. фергусонит; англ. fergusonite, bragite; нім. Fergusonit m) — мінерал підкласу складних оксидів, танталоніобат ітрію і лантаноїдів.
| Фергусоніт | |
|---|---|
 | |
| Ідентифікація | |
| Колір риси | коричневий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Роберт Фергюсонd |
 Фергусоніт у Вікісховищі | |
Названий 1826 року Вільгельмом Гайдінгером на честь британского політика та геолога Роберта Фергусона[1].
Синоніми — брагіт, тирит (тіріт), сипіліт, фергюсоніт.
Загальна характеристика
Хімічна формула: (Y, TR) [(Nb, Ta)О4].
За «Fleischer's Glossary» (2004):
- фергусоніт-Се — (Ce, La, Y) NbO4;
- фергусоніт-Nd — (Nd, Ce) (Nb, Ti) O4;
- фергусоніт-Y — YNbO4;
- фергусоніт- beta-Ce — (Ce, La, Nd) NbO4;
- фергусоніт-beta-Nd — (Nd, Ce) NbO4;
- фергусоніт-beta-Y — YNbO4.
Вміст Nb2O5 досягає 51,5 %; сума оксидів ітрію і важких лантаноїдів 32,5-51,5 %. Різновид ризерит містить 6,0-7,8 % TiO2). Танталовий аналог Ф. — форманіт (47,5-55,5 % Ta2О5). При заміні ітрієвих земель церієвими Ф. переходить у рідкісний церофергусоніт (броценіт). Домішки: ТhO2 (до 6,8 %) і UO2 (1-4 %).
Сингонія тетрагональна. Тетрагонально-дипірамідальний вид. Кристалічна структура близька до шеєліту. Форми виділення — довгопризматичні і голчаті, бочкоподібні і дипірамідальні кристали розміром до 2 см. Спайність відсутня. Густина 4,18-6,03. Тв. 5,0-6,5. Колір від жовтого і кремового до темно-бурого і чорного. Блиск смоляний або алмазний. Злам раковистий. Крихкий. Полігенний мінерал.
Поширення
Присутній у рідкіснометалічних гранітах і альбітитах нефелінових сієнітів. Найбільш характерний для урано-рідкісноземельних пегматитів, де асоціює з гадолінітом, ортитом, монацитом. У значних скупченнях являє промисловий інтерес г.ч. як джерело ітрію. Знахідки: Арендаль, Гундголмен (Норвегія), Рісьор, Іттербі (Швеція), ФІнляндія, р-н Юліанегоба (Ґренландія), Морогоро (Танзанія), Бікіта (Зімбабве), шт. Техас (США), Урал (РФ), Приазов'я (Україна).
Різновиди
Розрізняють:
- фергусоніт-дигідрат (гіпотетична гідратна форма фергусоніту),
- фергусоніт ербіїстий (різновид фергусоніту з родовища Челле (Норвегія), який містить 13,95 % Er2O3),
- фергусоніт-моногідрат (гіпотетична гідратна форма фергусоніту),
- фергусоніт титановий (різновид фергусоніту, який містить до 6 % Ті),
- фергусоніт-тригідрат (гіпотетична гідратна форма фергусоніту),
- α-фергусоніт (зайва назва фергусоніту),
- β-фергусоніт — природна моноклінна модифікація фергусоніту.
Див. також
Примітки
- Fergusonite-(Y). mindat.org. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Фергусоніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Фергусоніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.