Монацит

Монаци́т — мінерал класу фосфатів, фосфат рідкісних земель острівної будови. Назва походить від грец. μονάζω — самотній, відокремлений (зазвичай зустрічається в поодиноких кристалах). Синоніми: менгіт, монацитоїд, фосфороцерит, криптоліт.

Монацит
Мадагаскарський монацит (мінералогічний музей, Бонн, Німеччина)
Загальні відомості
Хімічна формула (Ce, La)[PO4].
Ідентифікація
Колір червонуватобурий, жовто-бурий, червонуватий, рідше зелений
Форма кристалів пінакоїди {100} і {010} та призма {110}
Сингонія моноклінна
Спайність досконала по (001)
Твердість 5.0-5.3
Блиск сильний, скляний
Прозорість прозорий, напівпрозорий
Колір риси білий, зеленувато-білий
Густина 5-5.3
Інші характеристики
Названо на честь mono-d,
життя
 Монацит у Вікісховищі

Основні характеристики
Рідкісний кристал монациту з Мадагаскару. Приклад для виду форми й кристалографії. Розмір 3,1 х 1,9 х 0,6 см.

Фосфат рідкоземельних елементів, головним чином, церієвої групи. Хімічна формула: (Ce, La)[PO4]. Містить 66-70 % TR2O3. Домішки (%): ThO2 до 28; SiO2 до 6; CaO до 2, ZrO2, SO3, MnO, MgO, PbO та ін. Склад, у % (з родовища Арендаль, Норвегія): Ce2O3 — 28,82; (La2O3+Dy2O3) — 40,79; P2O5 — 29,92.

Кристалографія

Сингонія моноклінна, вид симетрії — призматичний. Утворює характерні одиничні кристали таблитчастого габітусу, рідше — призматичні, ізометричні, пірамідальні кристали. Головними формами є пінакоїди {100} і {010} та призма {110}. Іноді спостерігаються грані біпіраміди {111}. Двійники по (100) і по (001).

Фізичні властивості

Питома вага 5,0-5,3. Твердість 5,0-5,5 (підвищується зі збільшенням вмісту ThSiO4[джерело?]). Колір монациту червонувато-бурий, жовто-бурий, червонуватий, рідше зелений. Колір риси — білий, зеленувато-білий. Блиск сильний, скляний. Дрібні кристали іноді цілком прозорі, часто мутні. Спайність непостійна, від недосконалої до досконалої по (001) і середньої по (100). Може спостерігатися окремість, що відзначається, зазвичай, по площинах зрощення двійників. Крихкий.
Часто радіоактивний, радіоактивність залежить від вмісту торію, який зазвичай підвищений у високотемпературному монациті з гранітів і пегматитів і значно нижчий у монациті з лужних порід, гідротермальних родовищ і в аутигенному монациті — з розсипів.

Утворення і родовища

Походження магматичне, пегматитове, пневматоліто-гідротермальне (в ґрейзенах, кварц-вольфрамітових жилах, прожилково-метасоматичних рідкісноземельних родовищах, карбонатитах, фенітах, альбітитах і ін.). Акцесорний мінерал гранітоїдів, а також сієнітових і гранітних пегматитів. Зустрічається в альпійських жилах. Знаходиться у важкій фракції осадових порід. Монацит використовується для отримання рідкоземельних елементів. Руда церію й торію. Родовища монациту є в Лаахерск (Ейфель, ФРН), Дорп (ПАР), Анцибаре (Мадагаскар), прибережні розсипи Індії, Бразилії, Австралії, західного узбережжя Шрі-Ланки, штат Флорида, США. В Україні є в Приазов'ї, а також в багатьох гранітоїдах віком від 2100 до 2000 млн років в різних частинах Українського щита.

Різновиди

Розрізняють:

  • монацит сірчистий (різновид монациту, який містить до 3 % S);
  • монацит-сульфат (те саме, що монацит сульфатистий);
  • монацит сульфатистий (різновид монациту, який містить йон [SO4]2-).
  • монацит-Ce (Ce, La, Pr, Nd, Th, Y)PO4
  • монацит-La (La, Ce, Nd, Pr)PO4
  • монацит-Nd (Nd, La, Ce, Pr)PO4
  • монацит-Pr (Pr, Nd, Ce, La)PO4

Одержання

Щоб одержати монацитовий концентрат чистотою 92-96 %, застосовують комплекс гравітаційних, магнітних і електростатичних методів збагачення. У результаті попутно одержують ільменітовий, рутиловий, цирконовий та інші коштовні концентрати. Як і будь-який мінерал, монацит треба «розкрити». Найчастіше монацитовий концентрат обробляють для цього концентрованою сірчаною кислотою. Поширення набув також лужний спосіб розкриття монациту.

Див. також

Примітки

    Література

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.