Фердинанд Кіцький
Фердинанд Онуфрій Кіцький гербу Ґоздава[1] (пол. Ferdynand Onufry Kicki; 8 липня 1721 — 1 лютого 1797, с. Оброшине) — польський шляхтич, військовик, римо-католицький релігійний діяч. Львівський латинський архієпископ з 1780 р. Представник роду — Кіцьких.
| Фердинанд Онуфрій Кіцький Ferdynand Onufry Kicki | ||
| ||
|---|---|---|
| 1780 — 1797 | ||
| Конфесія: | римо-католик | |
| Церква: | Римо-католицька | |
| Попередник: | Вацлав Сераковський | |
| Наступник: | Каєтан Кіцький | |
| ||
| Обрання: | 15 грудня 1777 | |
| Інтронізація: | 15 лютого 1777 | |
| Діяльність: | військовик, римо-католицький релігійний діяч | |
| Національність: | поляк | |
| Народження: | 8 липня 1721 | |
| Смерть: | 1 лютого 1797 (75 років) Оброшине | |
| Похований: | Оброшине | |
| Династія: | Кіцькі | |
| Батько: | Александер Кіцький | |
| Мати: | Констанція Пшедвоєвська | |
| Священство: | архієпископ | |
| Чернецтво: | до 1747 | |
Життєпис
Народився 8 липня 1721 року. Батько — Александер Кіцький, цеханувський підсудок, мати — Констанція Пшедвоєвська. Мав брата Яна Кіцького — конюшого великого коронного, воєводу руського, старосту львівського, окнінського.
Служив у війську, став капітаном війська Сасів, був представлений королю Августові ІІІ Фрідріху. Вільно розмовляв німецькою мовою.
Став духівником, близько 1747 року отримав посаду каноніка, а 1754 — канцлера курії в м. Влоцлавек. Від 1777 року був пробощом Краківської катедрі на Вавелі. 23 квітня 1777 Львівський латинський архієпископ Вацлав Сераковський запропонував його кандидатуру на посаду свого єпископа-суфрагана.[2] 28 вересня 1778 року став коад'ютором львівського латинського архієпископа. 25 жовтня 1780 року став очільником Львівської архидієцезії.[3] Для уникнення підозр представників австрійської влади підписувався по-німецьки «Kitzki». За лояльність до влади 1781 року отримав статус таємного радника з титулом Ексцеленція. 1782 року отримав дозвіл на призначення його коад'ютором братанка Каєтана. Був послом Галицького станового сейму.[2]
Cприяв виготовленню та встановленню 28 жовтня 1784 в Латинській катедрі Львова надгробку попередника на посаді Вацлава Сераковського,[4] який виконав львівський скульптор Франциск Олендзький.[5]
У каплиці Христа Розп'ятого Латинської катедри (фундація княгині Анни Яблоновської[6]) Львова є встановлений йому надгробний пам'ятник,[7] який на його замовлення виконав Франциск Олендзький.[6]
За порадами Юзефа Хойницького Ґотфрід Прікснер[8] робив гравійований портрет Ф. Кіцького у 1784 році.[9]
Помер 2 лютого (за іншими даними 1 лютого[3]) 1797 року в с. Оброшиному, де найбільше любив перебувати й був похований.[2]
Примітки
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 183.
- Lechicki C. Kicki Ferdynand Onufry h. Gozdawa (ok. 1715—1797)… — S. 387.
- Archbishop Ferdynand Onufry Kicki †
- Burda E.Sierakowski Wacław Hieronim z Bogusławic Jan Andrzej h. Ogończyk (1700—1780) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polskа Akademja Nauk, 1996. — T. XXXVII/2. — Zeszyt 153. — S. 312—313. (пол.)
- Przydatek do opisania Cyrkuły Przemyskiego Архівовано 5 липня 2017 у Wayback Machine. // Dodatek Tygodniowy przy Gazecie Lwowskiej. — Lwów, 1812. — № 103 (25 grudnia). — S. 11—12. (пол.)
- Wujcyk W. Wiadomości o życiu i twórczości Franciszka Olędzkiego // Sztuka kresów wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1998. — № 3. — S. 284.
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 78.
- Prixner, Gottfried (1746—1819) (англ.), (нім.)
- Hornung Z. Chojnicki Józef // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. III. — S. 401. (пол.)
Джерела
- Lechicki C. Kicki Ferdynand Onufry h. Gozdawa (ok. 1715—1797) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966. — T. XII. — S. 387—388. (пол.)
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 76—86, 183. (пол.)