Львівські латинські архієпископи

Львівський архієпископ — головний римо-католицький єпископ Львівської архідієцезії. З 1992 року — перший єпископ Римо-Католицької Церкви в Україні, голова Конференції римо-католицьких єпископів України.

Список архієпископів
  1. Ян Жешовський (1412—1436)
  2. Ян Одровонж (1437—1450)
  3. Григорій Сяноцький (1451—1477)
  4. Ян Длугош (1480)
  5. Ян «Вонтробка» Стшелецький (1481—1488)
  6. Анджей Боришевський (1488—1503)
  7. Бернард Вільчек (1505—1540)
  8. Пйотр Стажеховський (1540—1554)
  9. Фелікс Ліґенза (1555—1560)
  10. Павел Тарло (1561—1565)
  11. Станіслав Сломовський (1565—1575)
  12. Ян Сененський (1576—1582)
  13. Ян Димітр Соліковський (1583—1603)
  14. Ян Замойський (1604—1614)
  15. Ян Порохницький (1614—1633)
  16. Ґроховський Станіслав (1633—1645)
  17. Миколай Кросновський (1645—1653)
  18. Ян Тарновський (1654—1669)
  19. Альберт Корицінський (1670—1677)[1]
  20. Константій Ліпський (1681—1698)[2]
  21. Константій Зелінський (1700—1709)
  22. Миколай Поплавський (1710—1711)
  23. Ян Скарбек (1713—1733)
  24. Миколай Вижицький (1737—1757)
  25. Миколай Дембовський (1757)
  26. Владислав Лубенський (1758—1759)[3][4]
  27. Сєраковський Вацлав (1760—1780)
  28. Фердинанд Кіцький (1780—1797)
  29. Каєтан Кіцький (1797—1812)
  30. Анджей Анквіч (1815—1833)
  31. Франц Лушін (1834—1835)
  32. Франтішек Піштек (1835—1846)
  33. Вацлав Вацлавічек (1847—1848)
  34. Лукаш Баранецький (1848—1858)
  35. Францішек Вешхлейський (1860—1884)
  36. Северин Титус Моравський (1885—1900)
  37. св. Юзеф Більчевський (1900—1923)
  38. Твардовський Болеслав (1923—1945)
  39. Базяк Євгеніуш (1945—1962)
  40. Мар'ян Яворський (1991—2008)
  41. Мечислав Мокшицький (з 2008)

Єпископи Матей (Матвій) з Егера (1375—1380), Бернард (1384—1390), бл. Яків Стрепа (1391—1409), # Миколай Тромба (1410—1412, майбутній Примас Польщі) де-юре були Галицькими митрополитами.

З 1817 по 1846 рік архієпископи також носили титул Примаса Галичини і Володимирії.

Апостольські адміністратори

Зауваги
  1. у польській вікі - польської частини архидієцезії

Примітки
  1. Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… ozdobiona, potomnym zaś wiekom na zaszczyt i nieśmiertelną sławę pamiętnych w tej ojczyźnie synów podana… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 625. (пол.)
  2. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — S. 122. (пол.)
  3. схоластик краківський, депутат коронного трибуналу 1738 внизу тексту
  4. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… — T. 3. — S. 164.
  5. Kumor B. Rechowicz Marian Jozef // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/4, zeszyt 127. — S. 699—701. (пол.)

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.