Ференц Салаші

Фе́ренц Са́лаші (угор. Szálasi Ferenc; *6 січня 1897, Кашша — †12 березня 1946, тюрма окупаційних військ СРСР) — угорський політик, військовик та політв'язень. Лідер угорських правих рухів 1930-тих та 1940-тих років, засновник Партії схрещених стріл.

Ференц Салаші
Народився 6 січня 1897(1897-01-06)[1][2][3]
Кошиці, Abaúj-Torna Countyd, Kingdom of Hungaryd, Транслейтанія, Австро-Угорщина[4]
Помер 12 березня 1946(1946-03-12)[4][1][2] (49 років)
Будапешт, Друга Угорська республіка[4]
·повішення[5]
Поховання New Public Cemetery, Budapestd
Країна  Угорщина
Діяльність політик, військовослужбовець
Alma mater Терезіанська академія (1915)
Знання мов угорська[6]
Учасник Перша світова війна
Роки активності з 1915
Посада прем'єр-міністр Угорщини
Військове звання майор
Партія Схрещені стріли
У шлюбі з Gizella Lutzd

Прем'єр-міністр Угорщини (1944). Керівник оборони Будапешта (1944—1945).

Життєпис

Народився в Австро-Угоршині, у місті Кашша, у словацько-українсько-вірменській родині. Його дід мав прізвище Салашян. У юності Салаші дотримався сімейної традиції і став професійним військовим. Починав службу в цісарській армії Австро-Угорщини.

Політична кар'єра

1925 р. пішов до угорського війська, де здобув чин капітана на службі у Генеральному Штабі. 1930 р. вступив до таємної організації угорських націоналістів, 1933 р. полишив військову службу, а 1935 р. заснував Партію національної волі (ПНВ). Однак ця політична сила залишилася маргінальною: вона програла найближчі парламентські вибори. Тим не менше Салаші продовжив активну політичну діяльність, яка спиралася на візію Великої Угорщини та фашистської посвяти. 1937 його однодумці заснували Партію схрещених стріл[7].

Самого Салаші уряд Міклоша Горті неодноразово ув'язнював, але й у тюрмі він залишався впливовим політичним лідером. 1939 р. його Партія схрещених стріл виборола 30 місць в парламенті Угорщини. 1940 р. вийшов на волю за амністією, але тоді ж Партія схрещених стріл офіційно заборонена урядом і перебувала в підпільному статусі аж до весни 1944 року.

Ідеологія Салаші

Салаші став автором власної ідеології, яку називав «гунґаризм». Мав численних прибічників, які називали себе «гунґаристами» (від «Гунґарія», Унґарія — Угорщина латинською мовою).

Комуністична пропаганда закидала руху Салаші сліпе копіювання німецьких націонал-соціалістичних зразків, однак у ньому були присутні риси як етнічного націоналізму, так і популярного в Європі фашизму. Це робило «гунґаризм» своєрідним явищем у часи міжвоєнної Європи та Другої світової війни, і цей рух був зрештою в опозиції до влади Горті.

Суд та страта

24 грудня 1944 року радянсько-румунські війська наблизилися до Будапешту і до лютого розбили німців і угорців, що захищали його; Салаші продовжував контролювати незайняті радянською армією райони Угорщини до квітня 1945 року, після чого зник у Австрії. Там він був заарештований американцями, виданий угорському уряду, постав перед судом у Будапешті за звинуваченням у військових злочинах і злочинах проти людяності, де був засуджений до страти. 12 березня 1946 Ференц Салаші був повішений. Разом з ним були страчені діячі «схрещених стріл» Габор Вайна, Карой Берегфі і Йожеф Гера.

Див. також

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.