Транслейтанія

Транслейтанія (нім. Transleithanien, угор. Lajtántúl, словац. Zalitavsko, пол. Zalitawia, укр. Залитавщина, італ. Transleithania) — назва земель угорської корони у складі двоєдиної Австро-Угорщини. Утворена в результаті угоди 1867 р. і проіснувала до 1918 р. — року розпаду країни. Площа Транслейтанії на 1880 рік становила 325 411 км², з населенням 15,642,102 в 1880 та 20,886,487 в 1910 році.

Транслейтанія
нім. Transleithanien, угор. Lajtántúl, словац. Zalitavsko
Австро-Угорщина
1867  1918
Прапор Герб
Девіз
Regnum Mariae Patrona Hungariae[1]
Гімн
Himnusz
Hymn
Розташування Угорщина
Землі Транслейтанії зазначені на мапі зеленим
Столиця Будапешт
47°28′ пн. ш. 19°03′ сх. д.
Мови німецька, угорська, хорватська, сербська, румунська, словацька, італійська, українська
Релігії Католицизм, Протестантизм, Православ'я, Юдаїзм, Унітаріанство
Форма правління Конституційна монархія
Імператор
 - 1867–1916 Франц Йосиф I
 - 1916–1918 Карл I
Прем'єр-міністр
 - 1867–1871 Андраші Дюла
 - 1918 Карої Міхай
Законодавчий орган Угорський парламент
Історичний період Неоімперіалізм
 - Австро-угорський компроміс 30 березня 1867
 - Розпад Австро-Угорщини 31 жовтня 1918
 - Шенбруннська декларація 11 листопада 1918
 - Скасування монархії 12 листопада 1918
Площа
 - 1918 328 660 км2
 - 1890 325 411 км2
Населення
 - 1918 15 642 102 осіб
     Густота 47,6 осіб/км² 
 - 189017 349 398 л.
     Густота 53,3 осіб/км² 
 - 1900 19 254 559 осіб
     Густота 59,2 осіб/км² 
 - 1910 20 886 487 осіб
     Густота 64,2 осіб/км² 
Валюта Ґульден
(1867–1892)
Крона
(1892–1918)
Попередник
Наступник
Королівська Угорщина
Угорська Демократична Республіка
Держава Словенців, Хорватів і Сербів
Перша Чехословацька Республіка
Сьогодні є частиною  Австрія
 Хорватія
 Угорщина
 Польща
 Румунія
 Сербія
 Словаччина
 Словенія
 Україна
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Транслейтанія

Назва

Латинська назва Транслейтанія позначає землі, розташовані на східному боці (буквально: «по той бік», якщо дивитися з боку Австрії) річки Лейти, на противагу Цислейтанії, королівствам і землям, представленим в Рейхсраті і розташованим на захід від річки.

Адміністративно-територіальний поділ

Землі Транслейтанії зазначені на мапі зеленим:
16.Угорське королівство
17.Королівство Хорватія і Славонія

У складі Транслейтанії виділяли:

Транслейтанія ділилася на комітати (угор. vármegye) і міста на правах регіонів (угор. törvényhatósági jogú város), комітати ділилися на міста (угор. város) і муніципалітети (угор. község).

Представницький орган комітату, комітатські збори (угор. vármegyei közgyűlés), обиралося населенням. Виконавчий орган регіону, губернатор (угор. alispán), обирався комітатськими зборами. Центральна влада була представлена представниками угорського короля (угор. főispán), який призначався монархом за пропозицією міністра внутрішніх справ.

Представницький орган муніципалітету або міста, муніципальна рада (угор. községi képviselők) (в містах — міська рада (угор. városi képviselők)), обирався населенням. Виконавчий орган муніципалітету, мер (угор. polgármester), обирався муніципальною радою.

Див. також

Примітки

  1. Adeleye, Gabriel G. (1999). World Dictionary of Foreign Expressions. Ed. Thomas J. Sienkewicz and James T. McDonough, Jr. Wauconda, IL: Bolchazy-Carducci Publishers, Inc. ISBN 0-86516-422-3.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.