Фленсбург-Ланд
Фле́нсбург-Ла́нд, або пові́т Фле́нсбург-Ланд (нім. Kreis Flensburg-Land) — земельний повіт у Пруссії (1867—1871) та Німеччині (1871–1974). Повітовий центр — Фленсбург. Розташовувався у північній частині Шлезвіг-Гольштейну. Перебував у складі Шлезвіг-Гольштейської провінції (1867—1946) і Шлезвіг-Гольштейнської землі (1946—1974). Створений 1867 року на основі управління і міста Фленсбург як Фленсбурзький повіт. Входив до Шлезвігської урядової округи. 1889 року розділений на міський повіт Фленсбург (нім. Stadtkreis Flensburg) і земельний повіт Фленсбург-Ланд. У складу повіту перебувло 75 громад. Площа — 1.022,35 км². Населення — 75.900 осіб (31 грудня 1973); густота населення — 74 ос./км². 1974 року разом із Шлезвігським повітом утворив новий повіт Шлезвіг-Фленсбург.
Фленсбург-Ланд | |
---|---|
Повіт на карті Шлезвіг-Гольштейну (1905). | |
Країна: |
1867—1871: Пруссія
|
Центр: | Апенраде |
Площа: | 1.022,35 км² |
Населення: | 75.900 (1973) |
Назва
- Фле́нсбург-Ланд (нім. Flensburg-Land, «Фленсбурзька земля») — коротка назва.
- Пові́т Фле́нсбург, або Фле́нсбурзький пові́т (нім. Kreis Flensburg) — первісна назва у 1867 — 1889 роках.
- Пові́т Фле́нсбург-Ланд (нім. Kreis Flensburg-Land), або земе́льний пові́т Фле́нсбург-Ланд (нім. Landkreis Flensburg-Land) — назва у 1889 — 1974 роках.
Історія
- 1868: створено повіт у складі Королівства Пруссія, Шлезвіг-Гольштейнська провінція, Шлезвігський урядовий округ.
- з 1871: Німецька імперія
- з 1918: Республіка
- Після поразки Німеччини у Першій Світовій війні країна уклала Версальський договір від 28 червня 1919 року, який вимагав провести на території Шлезвігу плебісцит населення про приналежність до Данії. 10 лютого 1920 року, під наглядом спостерігачів від представників Антанти, відбувся плебісцит у Північному Шлезвігу, так званій Зоні І, до якої входили північні райони Фленсбурзького повіту. 14 березня того ж року такий самий плебісцит пройшов у Центральному Шлезвігу, так званій Зоні ІІ, до якої відносилися південні райони повіту й повітовий центр — місто Фленсбург. Згідно з результатами голосування більшість населення північних районів — 59,4% (802 особи) висловилися за входження до складу Данії, в той час як південні райони (82,6%, 6.688 осіб) і фленсбуржці (75,2%, 27.081 особа) виявили бажання лишитися в Німеччині[1]. 15 червня того ж року весь Північний Шлезвіг, включно із північними районами Фленсбурзького повіту, перейшов під данський контроль[1]. Більшу частину повіту з повітовим центром залишили Німеччині.
- з 1933: Третій Рейх
- з 1945: Окупація
- з 1949: Федеративна Республіка Німеччина
Населення
Рік | Осіб[2][3] | Лютерани | Католики | Інші християни | Юдеї |
---|---|---|---|---|---|
1890 | 40.145 | — | 123 (0,31%) | — | — |
1900 | 41.951 | 41.621 (99%) | 266 (0,63%) | — | — |
1910 | 44.440 | 43.997 (99%) | 321 (0,72%) | — | — |
1925 | 43.408 | 42.926 (99%) | 311 (0,72%) | 12 (0,03%) | 3 (0,01%) |
1933 | 43.684 | 42.719 (98%) | 566 (1,3%) | 7 (0,02%) | 7 (0,02%) |
1939 | 43.887 | 41.521 (95%) | 1.067 (2,43%) | 40 (0,09%) | 1 (0,002%) |
1950 | 78.840 | — | — | — | — |
1960 | 63.500 | — | — | — | — |
1969 | 76.000 | — | — | — | — |
1973 | 75.900 | — | — | — | — |
Влада
1907—1912
Відсотки голосів на виборах до Рейхстагу за виборчим округом Апенраде-Фленсбург[3]:
Партія | 1907 | 1912 |
---|---|---|
Націонал-ліберальна партія | 29,2 % | 15,9 % |
Німецька реформістська партія | 9,8 % | — |
Німецька соціальна партія | — | 14,1 % |
Вільнодумна народна партія | 20,8 % | — |
Прогресивна народна партія | — | 25,4 % |
Партія Центру | 0,3 % | — |
Соціал-демократична партія | 26,1 % | 30,8 % |
Данська партія | 13,5 % | 13,7 % |
Внутрішня місія | 0,3 % | — |
Інші | 0,0 % | 0,1 % |
1933
Відсотки голосів на виборах 5 березня 1933 року до Рейхстагу за Фленсбурзьким повітовим виборчим округом [3]:
- Явка — 89,3 %; Проголосували — 25.091 особа (100%).
Партія | 1933 (голоси) |
---|---|
НСДАП | 17.962 (72%) |
Чорно-біло-червоний фронт (ННП) | 3.754 (15%) |
Соціал-демократична партія | 1.950 (8%) |
Комуністична партія | 649 (3%) |
Німецька народна партія | 386 (2%) |
Християнсько-соціальне народне служіння | 250 (1%) |
Партія Центру | 81 (0,32%) |
Німецька державна партія | 44 (0,18%) |
Німецька селянська партія | 10 (0,04%) |
Німецька гановерська партія | — |
Інші | 5 (0,02%) |
Герб
Щит перетятий на золото і лазур. У верхньому золотому полі синій крокуючий лев-леопард з червоним язиком і лицем, оберненим праворуч; у лазуровому полі п'ять срібних троянд із золотими віночками і листочками: три у верхньому ряду, два — у нижньому. Синій лев походить з герба Шлезвіга.
Примітки
- Alnor, K. Die Ergebnisse der Volksabstimmungen vom 10. Februar und 14. März 1920 in der 1. und 2. schleswigschen Zone (= Heimatschriften des Schleswig-Holsteiner-Bundes. Band 15). Flensburg (Lutherhaus): Verlag des Schleswig-Holsteiner-Bundes, 1925.
- Rademacher, M. Deutsche Verwaltungsgeschichte von der Reichseinigung 1871 bis zur Wiedervereinigung 1990. Osnabrück, 2006.
- Kreis Flensburg
Бібліографія
- Der Landkreis Flensburg 1867–1974: in 2 t. Hrsg. Schriften der Gesellschaft für Flensburger Stadtgeschichte. Flensburg, 1981—1991.
- Verordnung betreffend die Organisation der Kreis- und Distriktsbehörden sowie die Kreisvertretung in der Provinz Schleswig-Holstein, vom 22. September 1867, Anlage A. Veröffentlicht in der Gesetz-Sammlung für die Königlichen Preußischen Staaten 1867, S. 1579ff.
- Das Deutsche Ortsbuch. Vollständiges Gemeindelexikon enthaltend alle selbständigen Ortschaften und Gutsbezirke (etwa 70.000 politische Gemeinden) im deutschen Reichsgebiet unter Berücksichtigung der in Ausführung der Friedensbedingungen erfolgten Landesabtretungen an Belgien, Danzig, Dänemark, Frankreich, das Memelgebiet, Polen und die Tschecho-Slowakei nebst Angabe der zuständigen Amtsgerichte, Verwaltungsbehörden, Landgerichte, Oberlandesgerichte, Regierungsbezirke, des Staatsgebiets und der Einwohnerzahlen. Herausgegeben von Friedrich Müller. Nächstebreck/Kreis Schwelm, 1920.
- Neumanns Orts-Lexikon des Deutschen Reichs. Ein geographisch-statistisches Nachschlagebuch für deutsche Landeskunde. Dritte, neu bearbeitete und vermehrte Auflage von Wilhelm Keil. Leipzig, 1894.
- Statistik des Deutschen Reichs. Alte Folge, Band 57: Die Volkszählung im Deutschen Reich am 1. Dezember 1880. Berlin, 1883.
- Statistik des Deutschen Reichs. Band 109: Berufs- und Gewerbezählung vom 14. Juni 1895. Berufsstatistik der kleineren Verwaltungsbezirke. Berlin, 1897.
- Statistik des Deutschen Reichs. Band 150: Die Volkszählung am 1. Dez. 1900 im Deutschen Reich. Berlin, 1903.
- Statistik des Deutschen Reichs. Band 240: Die Volkszählung im Deutschen Reiche am 1. 12. 1910. Berlin, 1915.
- Statistik des Deutschen Reichs. Band 250: Die Reichstagswahlen von 1912. Berlin, 1913.
- Statistik des Deutschen Reichs. Band 401: Volks-, Berufs- und Betriebszählung vom 16. Juni 1925. Heft 1: Die Bevölkerung im Deutschen Reich nach den Ergebnissen der Volkszählung 1925. Teil I: Einführung in die Volkszählung 1925. Tabellenwerk. Berlin, 1928.
- Statistik des Deutschen Reichs. Band 434: Die Wahlen zum Reichstag am 31. Juli und 6. November 1932 und am 5. März 1933 (Sechste bis achte Wahlperiode). Berlin, 1935.
- Statistik des Deutschen Reichs. Band 450: Amtliches Gemeindeverzeichnis für das Deutsche Reich. Berlin, 1939. Teil I: Altreich und Land Österreich.
- Statistik des Deutschen Reichs. Band 451: Volks-, Berufs- und Betriebszählung vom 16. Juni 1933. Heft 3: Die Bevölkerung des Deutschen Reichs nach der Religionszugehörigkeit. Berlin, 1936.
- Statistik des Deutschen Reichs. Band 550: Amtliches Gemeindeverzeichnis für das Deutsche Reich. Berlin, 1940.
- Statistik des Deutschen Reichs. Band 552: Volks-, Berufs- und Betriebszählung vom 17. Mai 1939.
- Heft 3: Die Bevölkerung des Deutschen Reichs nach der Religionszugehörigkeit. Berlin, 1942.
- Heft 4: Die Juden und jüdischen Mischlinge im Deutschen Reich. Berlin, 1944.
- Statistik des Deutschen Reichs. Band 559: Ergebnisse der Volks-, Berufs- und landwirtschaftlichen Betriebszählung 1939 in den Gemeinden.
- Heft 7: Provinz Schleswig-Holstein, Hansestadt Hamburg, Mecklenburg. Berlin, 1943.
- Statistisches Jahrbuch für die Bundesrepublik Deutschland 1952. Herausgegeben vom Statistischen Bundesamt. Wiesbaden, 1952.
- Statistisches Jahrbuch für die Bundesrepublik Deutschland 1961. Herausgegeben vom Statistischen Bundesamt. Wiesbaden, 1961.
- Statistisches Jahrbuch für die Bundesrepublik Deutschland 1971. Herausgegeben vom Statistischen Bundesamt. Wiesbaden, 1971.
- Statistisches Jahrbuch für die Bundesrepublik Deutschland 1981. Herausgegeben vom Statistischen Bundesamt. Wiesbaden, 1981.
- Statistisches Jahrbuch für die Bundesrepublik Deutschland 1992. Herausgegeben vom Statistischen Bundesamt. Wiesbaden, 1992.