Фонтан молодості (Кранах Старший)

Кранах написав картину у віці 74 роки, він тонко передав відчуття старості. Художник ідеалізував фонтан молодості в легенду, адже більшість людей сумніваються, що старі жінки справді стануть молодими дівчатами, незважаючи на всі чудотворні вірування. Мотив оновлення через хрещення у воді проходить через усе мистецтво Середньовіччя, наприклад, сучасник Кранаха Ганс Сакс описав фонтан молодості у пісні. Вважається, що картина була виконана на замовлення невідомого клієнта. Фонтани були популярним мотивом в середньовічному мистецтві, що дозволяло обігравати різноманітні жанрові сцени і використовувати оголену натуру. У давньоримській сазі про німфу згадується, яке корисне джерело. Середньовічна медицина грунтувалася на древньому вченні, лікарі не могли вилікувати недуги старих і хворих людей. Тому люди мали віру в божественне диво. У кількох місцях були фонтани та лазні, води яких, як говорили, мали цілющу силу. Громадяни також мали змогу здавати свою ванну кімнату, особливо для багатих, такі ванни увійшли в моду. За різними версіями автором називають як Лукаса Кранаха Старшого, так і його сина. До роботи могли бути залучені інші працівники майстерні Кранаха. Внизу по центру зображений маленький крилатий змій у польоті (торгова марка майстерні Кранаха) і дата написання картини.

На картині зображено фонтан, що символізує легендарне джерело вічної молодості. Зліва в нього входять літні жінки, стають молодими під час купання і виходять справа юними красунями, на них вже чекає застілля і танці. Художник передав справжню середньовічну культуру купання, і вірування в здатність певних джерел приносити зцілення і омолодження, що йде з релігійних обрядів хрещення. Фоном є фантастичний скелястий пейзаж з неправдоподібними перспективами і пропорціями. У центрі розташувалося середньовічне місто з кам'яним арочним мостом над річкою. У лівому верхньому кутку видно мініатюрний замок. Трохи правіше від центру видніється величний гірський хребет, оточений пишними полями і фруктовими деревами. Композиція визначається безплідними скелями зліва, що символізують старість, і густим зеленим лісом справа — метафорою юності. Квадратний басейн з проведеними до нього сходинами показаний під високим кутом зверху. Посередині — колоноподібний фонтан, увінчаний фігурами Венери і Амура, асоціюється купання з силою любові.

Непривабливість літніх жінок, зображення яких вкрай нетипово для живопису того часу, навмисно протиставлена ​​статечній благовидності старих чоловіків. Відвідування басейну виключно жінками відображає уявлення про природне омолодження чоловіків після їх зв'язку з юними дівами, хоча в реальності до подібних «цілющих» джерел прагнули і чоловіки, і жінки. Характерно, що фонтан дарує жінкам не тільки молодість, але і красу, яка відповідає ідеалу тієї епохи, - довге золотисте волосся, злегка опуклий живіт і фігура, що складається виключно з плавних вигинів: кути заокруглені настільки, що діви здаються схожими на позбавлених кісток сирен.

• 
  Деталь
• 
  Деталь
• 
  Деталь
• 
  Деталь
• 
  Деталь
• 
  Деталь

• Gustav Friedrich Hartlaub: Der Jungbrunnen, 1549. (= Der Kunstbrief. 4). Mann, Berlin um 1943, (online).
• Ausschnitt aus dem „Jungbrunnen des Lukas Cranach“ In: Du: kulturelle Monatsschrift. Band 6, 1946, Heft 9, doi:10.5169/seals-289826. (Zwei vergrößerte Ausschnitte auf den Folgeseiten)
• Elena Likhovodova: Die Suche nach dem irdischen Paradies im „Jungbrunnen“ von L. Cranach d. Ä. (= Dissertation Freie Universität Berlin). Berlin 2000/2001

• Aufstellung des Deutschen Museums im Pergamonmuseum, Raum 12, Cranach-Kabinett 1930 - 1937
• Cranach Digital Archive
• Lucas Cranach: ‚Jungbrunnen‘ – der älteste Traum (1546) auf mahagoni-magazin.de* Rose-Marie Hagen, Rainer Hagen. What Great Paintings Say. — Vol. 2. — P. 161—165.