Автодром імені Хуана й Оскара Альфредо Гальвесів

Автодром імені Хуа́на й О́скара Альфре́до Га́львесів (ісп. Autódromo Juan y Oscar Alfredo Gálvez) — автодром, розташований у місті Буенос-Айресі, столиці Аргентини. Названий на честь аргентинських братів-гонщиків Хуана Гальвеса й Оскара Альфредо Гальвеса. Відкритий 1952 року. На автодромі проводилися змагання 20 Гран-прі Аргентини Формули-1, а також місцеві турніри з автомобільного спорту.

Автодром імені Хуана й Оскара Альфредо Гальвесів
Траса Буенос-Айрес
Вигляд автодрому
Розташування Буенос-Айрес, Аргентина
Часовий пояс UTC-3
Координати 34°41′43″ пд. ш. 58°27′34″ зх. д.
Відкритий 1952
Інші назви Автодром ім. 17 жовтня
Муніципальний Автодром Буенос-Айреса
Головні події Гран-прі Аргентини
Top Race
TC2000
Turismo Carretera
200 km de Buenos Aires
Довжина траси 4,259 км (2,647 миль)
Повороти 15
Рекорд 1'27.981 (Герхард Бергер, Benetton-Renault, 1997)

Історія

1950 року аргентинець Хуан Мануель Фанхіо став чемпіоном світу, що підштовхнуло тодішнього президента Аргентини Хуана Домінго Перона сприяти побудові автодрому у Буенос-Айресі. Траса для перегонів була збудована 1952 року у районі Вілья-Ріачуело і мала площу 200 га. Автодром у своєму початковому вигляді мав 10 альтернативних трас. Відкриття автодрому відбулося 9 березня 1952 року за участю мера міста Хорхе Сабате[1]. Автодром отримав назву 17 жовтня на честь дня, коли 1945 року відбулися масові виступи на підтримку Перона.

Перші перегони відбулися на цьому автодромі у березні 1952 року і мали назву Кубок Перона. Їх переможцем став Фанхіо на Ferrari 166FL.

1953 року на трасі у Буенос-Айресі відбулися перші автоперегони у класі Формула-1 за межами Європи. Їх переможцем став Альберто Аскарі з команди Феррарі. Цю перемогу затьмарив нещасний випадок на перегонах, у якому загинули 9 осіб[2]. У 1954—1957 роках Гран-прі Аргентини вигравав Фанхіо. Після виходу аргентинського пілота на пенсію і падіння режиму Перона 1961 року Гран-прі Аргентини було викреслено з календаря Формули-1 більш ніж на десять років.

У 1954—1972 роках на автодромі також проводилися 9 змагань під назвою «1000 км Буенос-Айреса».

Так як автодром за задумом мав стати одним з найкращих у світі, його будували на совість і впродовж більш ніж 15 років роботи на ньому не проводилося жодних ремонтів і перебудов. 1955 року його назву було змінено на Муніципальний Автодром Буенос-Айреса, оскільки Перона було скинуто і стара назва не відповідала політичній ситуації в країні. У 1960-х роках деякі сектори траси було модифіковано, завдяки чому автодром став одним з найбезпечніших у світі на той час: після 1953 року на ньому не було жодної серйозної аварії.

1972 року Гран-прі Аргентини повернули до календаря змагань. Ця подія збіглася з дебютом аргентинського гонщика Карлоса Ройтемана. Автоперегони проводилися в Буенос-Айресі до 1982 року, коли Ройтеман пішов на пенсію, а Аргентина вступила у Фолклендську війну проти Британії.

1989 року автодром отримав свою сучасну назву на честь видатних аргентинських братів-гонщиків.

1991 року трасу викупив приватний консорціум «Gran Premio de la Repíblica Argentina S.A.», який розпочав її перебудову. Тодішній президент Карлос Менем прагнув повернути етап чемпіонату світу до Аргентини, оскільки його син був великим шанувальником автомобільного спорту. 1995 року Гран-прі Аргентини повернули до календаря змагань, але через постійні фінансові проблеми організаторів 1998 року його було знову викреслено. Автодром потребував значних інвестицій: на бокси, залу для преси, контрольну вежу, відбійники, трибуни, службові приміщення і перенастил траси.

2004 року реконструкцію автодрому було завершено. Після неї він став найбільшим у Південній Америці й отримав категорію А за нормами Аргентинської асоціації автомобілізму.

2005 року концесію на автодром отримала фірма «Autódromo de la Ciudad de Buenos Aires S.A», яка буде опікуватися ним до квітня 2020 року.

Траси

Автодром має такі альтернативні траси:

НомерЗображенняОсобливості
Траса №6використовувалася впродовж 4 останніх Гран-прі Аргентини. Це складна конфігурація траси. Складними місцями є поворот Аскарі і S Сенни, збудовані спеціально до Гран-прі 1995-1998 років
Траса №9найбільш використовувана. Швидкісна. Складними місцями є поворот Віборіти, Омбу і спуск Тобогана.
Траса №12використовується для змагань Turismo Carretera, а з 2010 року також для Top Race і TC 2000. Має три довгі прямі відрізки, швидкий поворот (Салотто), зигзаг оленів.
Траса №15використовувалася для Гран-прі Аргентини у 1974-1981 роках. Схожа на №12.
Траса №2ідентична трасі №8, за винятком того, що розвилку було збільшено на 250 м.

Гран-прі Аргентини

Сезони Пілот Команда Дата Результати
1953 Альберто Аскарі Ferrari 18 січня 1953 Результати
1954 Хуан Мануель Фанхіо Maserati 17 січня 1954 Результати
1955 Хуан Мануель Фанхіо Mercedes 16 січня 1955 Результати
1956 Хуан Мануель Фанхіо Ferrari 22 січня 1956 Результати
1957 Хуан Мануель Фанхіо Maserati 13 січня 1957 Результати
1958 Стірлінг Мосс Cooper-Climax 19 січня 1958 Результати
1960 Брюс Макларен Cooper-Climax 7 лютого 1960 Результати
1972 Джекі Стюарт Tyrrell-Ford 23 січня 1972 Результати
1973 Емерсон Фіттіпальді Lotus-Ford 28 січня 1973 Результати
1974 Денні Х'юм McLaren-Ford 13 січня 1974 Результати
1975 Емерсон Фіттіпальді McLaren-Ford 12 січня 1975 Результати
1977 Джоді Шектер Wolf-Ford 9 січня 1977 Результати
1978 Маріо Андретті Lotus-Ford 15 січня 1978 Результати
1979 Жак Лаффіт Ligier-Ford 21 січня 1979 Результати
1980 Алан Джонс Williams-Ford 13 січня 1980 Результати
1981 Нельсон Піке Brabham-Ford 12 квітня 1981 Результати
1995 Деймон Хілл Williams-Renault 9 квітня 1995 Результати
1996 Деймон Хілл Williams-Renault 7 квітня 1996 Результати
1997 Жак Вільнев Williams-Renault 30 березня 1997 Результати
1998 Міхаель Шумахер Ferrari 12 квітня 1998 Результати

200 км Буенос-Айреса

Рік Пілоти Автомобіль Команда Результати Траса
2004 Габріель Понсе де Леон / Патрісіо Ді Пальма Ford Focus Ford YPF Berta Motorsport 2004 № 9
2005 Дієго Авентін / Лусіано Бурті Ford Focus Ford YPF Berta Motorsport 2005 № 12
2006 Матіас Россі / Ален Мену Chevrolet Astra Chevrolet Elaion Pro Racing 2006 № 12
2007 Хуан Мануель Сільва / Есекіель Босіо Honda Civic Honda Petrobras 2007 № 9
2008 Хосе Марія Лопес / Ентоні Рейд Honda Civic Honda Petrobras 2008 № 9
2009 Норберто Фонтана / Рікардо Маурісіо Toyota Corolla Toyota Team Argentina 2009 № 12
2010 Бернардо Жавер / Мауро Хьяжомбардо Toyota Corolla Toyota Team Argentina 2010 № 12
2011 2011 № 12

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.