Осло-фіорд
Осло-фіорд (норв. Oslofjorden) — затока в південно-східній частині Норвегії, що простирається на 102 кілометри від данських проток на півдні до столиці країни, Осло, на півночі. Вихід з фіорда обрамляють 2 маяки, Torbjørnskjær на сході і Færder на заході. Затока ділиться вузькою протокою Дребак (Drøbaksundet) на внутрішню (indre) і зовнішню (ytre). На узбережжі Осло-Фіорду живуть 1,7 мільйона чоловік.
| норв. Oslofjorden названо на честь міста Осло | |
|---|---|
.jpg.webp) | |
 | |
| Мапа Осло-фіорду з прилеглими до нього населеними пунктами | |
| 59°33′42″ пн. ш. 10°37′24″ сх. д. | |
| Прибережні країни |
 Норвегія |
| Регіон | Акерсгус |
| Довжина | 102 км |
| Вливаються |
|
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 3143243 |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑406106 ·R (Акерсгус) |
  Осло-фіорд Осло-фіорд (Норвегія) | |
| |
 Осло-фіорд у Вікісховищі | |
Незважаючи на назву, Осло-фіорд не є фіордом в геологічному сенсі слова. У першому тисячолітті нашої ери він називався Вікен (затока); етимологія нинішньої назви невідома.
На березі затоки відомий художник Едвард Мунк знімав котедж і студію; Осло-фіорд можна побачити в кількох його картинах, в тому числі і в найвідомішій, «Крик».
9 квітня 1940, в перший день операції «Навчання на Везері» фіорд став ареною битви між норвезькими гарнізонними військами і німецькою десантною групою. Комендант фортеці Оскарсборг, полковник Еріксен, наказав обстріляти з 280-міліметрових гармат важкий крейсер «Блюхер», коли той виходив у внутрішній фіорд з протоки Дребак. Крейсер швидко затонув, а інші німецькі кораблі відступили в зовнішню затоку. Це уможливило норвезький королівський сім'ї та парламенту евакуюватися й створити уряд у вигнанні під час Другої світової війни.
Посилання
- Фіорди Норвегії[недоступне посилання з липня 2019]