Фофанов Олексій Іванович

Олексій Іванович Фофанов (рос. Алексей Иванович Фофанов; 20 травня 1915, Клімовська 4 вересня 1986, Київ) радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир танкової роти 344-го танкового батальйону 91-ї окремої танкової бригади 3-ї гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту, старший лейтенант.

Олексій Іванович Фофанов
рос. Алексей Иванович Фофанов
Народження 20 травня 1915(1915-05-20)
село Клімовська, Республіка Карелія
Смерть 4 вересня 1986(1986-09-04) (71 рік)
Київ
Поховання Лісове кладовище
Країна  СРСР
Приналежність КПРС
Рід військ  танкові війська
Роки служби 19371960
Партія КПРС
Звання  Майор
Війни / битви Радянсько-фінська війна
Радянсько-німецька війна
Нагороди

Біографія

Народився 20 травня 1915 року в селі Клімковська (нині Пудозького району Республіки Карелія РФ) в селянській родині. Росіянин. Член КПРС з 1940 року. Закінчив сім класів неповної середньої школи. Працював на лісосплаві. У 19341936 роках навчався в Петрозаводськом кооперативному технікумі, вступив до комсомолу. Потім працював рахівником у колгоспі, помічником головного бухгалтера райспоживспілки.

У 1937 році призваний Пудозьким райвійськкоматом Карельської АРСР до лав Червоної Армії і направлений у танкові війська. У 1939 році закінчив курси молодших лейтенантів. Брав участь в радянсько-фінській війні 1939—1940 років, командував танковим взводом. У боях радянсько-німецької війни з червня 1941 року. Воював на 1-му Українському фронті.

У боях 6—7 листопада 1943 року за місто Фастів Київської області старший лейтенант О. І. Фофанов в числі перших увірвався в місто. Коли танк був підбитий, з екіпажем під вогнем полагодив його і продовжував бій.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм старшому лейтенанту Олексію Івановичу Фофанову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2104)[1].

Подальший бойовий шлях 91-ї окремої танкової бригади проходив через Сандомирський плацдарм і Віслу до Берліна і Праги. Але День Перемоги капітан О. І. Фофанов зустрів у госпіталі, де лікувався після п'ятого за війну поранення.

Могила Олексія Фофонова

У повоєнні роки О. І. Фофанов закінчив у Петрозаводську республіканську партійну школу, працював в органах Міністерства внутрішніх справ і держбезпеки. З 1958 року проживав у Києві. З 1960 року майор О. І. Фофанов — у відставці. Помер 4 вересня 1986 року. Похований у Києві на Лісовому кладовищі (ділянка № 3).

Нагороди, пам'ять

Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.

Портрет О. І. Фофанова, як і всіх 27-та Героїв Радянського Союзу, — уродженців Карелії, встановлений в монументальній портретній галереї, відкритій в 1977 році в столиці Карелії місті Петрозаводську в районі вулиць Антікайнена і Червоної.


Примітки

Література

  • (рос.)Герои земли советской. — Петрозаводск: Карельское изд., 1968
  • (рос.)Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
  • (рос.)Героям Родины — слава! — Петрозаводск: Карелия, 1985
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.