Фоча (Боснія)

Фоча розташована на кордоні з Чорногорією і Сербією, на перехресті скелястої Герцеговини і лісистої Боснії біля витоку річки Дрина на місці впадіння в Дрину річки Чехотіна. На території муніципалітету Фоча розташована найвища точка БіГ — гора Маглич (2386 м), знаходиться єдиний у БіГ і найбільший в Європі первісний ліс Перучіца в межах Національного парку Сутєска, найкрасивіший у країні водоспад, єдиний на річці Тара каньйон, за глибиною найбільший в Європі і другий у світі, що майже не поступається знаменитому Гранд-Каньйону в США.

У добу Середньовіччя Фоча була торговельним центром і караван-сараєм, оскільки через місто проходив знаменитий торговельний шлях з Рагузи до Царгорода — славнозвісний дубровницький шлях (італ. Via Drine).

У Середні віки місто згадувалося під такими писемними назвами Choçe, Coçça, Choza, Coçe, Chozza, Coza, Chotza, Hoča, Hotča, приміром, в липні 1444 р. записується як Хотче, в серпні 1467 р. — Хотча. Припускають, що назва Хоча i Хотча походить від власного імені Хотко, яке сягає корінням до праслов'янського дієслова hotjeti.

У квітні 1992 року після захоплення міста військами боснійських сербів почалися етнічні чистки серед боснійських мусульман, які увінчалися в січні 1994 року зміною самої назви міста і муніципалітету на Србінє [1], що Конституційний суд БіГ визнав незаконним і дискримінаційним в лютому 2004 року, і Фочі було повернуто давню назву.

• Баздуль-Хубіяр Нура — боснійська письменниця, поетеса, драматург.