Фоча (Боснія)
Фоча (босн. Foča, серб. Фоча) — місто на південному сході Боснії і Герцеговини на річці Дрина, в Республіці Сербській, адміністративний центр однойменного муніципалітету та найбільше місто однойменного регіону — одного з 7 регіонів Республіки Сербської.
Фоча Foča Фоча | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
| ||||
| ||||
Основні дані | ||||
43°30′ пн. ш. 18°47′ сх. д. | ||||
Країна | Боснія і Герцеговина | |||
Регіон | Республіка Сербська | |||
Район | муніципалітет | |||
Столиця для | Фоча (municipality of the Republika Srpska) | |||
Засновано | 1368 | |||
Площа | 208 км² | |||
Населення | 14 335 (1991) | |||
Висота НРМ | 442 м | |||
Водойма | Дрина | |||
Телефонний код | (387) 058 | |||
Часовий пояс | CET і UTC+1 | |||
GeoNames | 3200837 | |||
OSM | ↑2528196 ·R (Фоча) | |||
Поштові індекси | 73300 | |||
Міська влада | ||||
Мер міста | Здравко Крсманович | |||
Вебсайт | Громада Фоча | |||
Мапа | ||||
Фоча Фоча (Боснія і Герцеговина) | ||||
| ||||
| ||||
Фоча у Вікісховищі |
Географія
Фоча розташована на кордоні з Чорногорією і Сербією, на перехресті скелястої Герцеговини і лісистої Боснії біля витоку річки Дрина на місці впадіння в Дрину річки Чехотіна. На території муніципалітету Фоча розташована найвища точка БіГ — гора Маглич (2386 м), знаходиться єдиний у БіГ і найбільший в Європі первісний ліс Перучіца в межах Національного парку Сутєска, найкрасивіший у країні водоспад, єдиний на річці Тара каньйон, за глибиною найбільший в Європі і другий у світі, що майже не поступається знаменитому Гранд-Каньйону в США.
Трішки історії
У добу Середньовіччя Фоча була торговельним центром і караван-сараєм, оскільки через місто проходив знаменитий торговельний шлях з Рагузи до Царгорода — славнозвісний дубровницький шлях (італ. Via Drine).
Назва і політика
У Середні віки місто згадувалося під такими писемними назвами Choçe, Coçça, Choza, Coçe, Chozza, Coza, Chotza, Hoča, Hotča, приміром, в липні 1444 р. записується як Хотче, в серпні 1467 р. — Хотча. Припускають, що назва Хоча i Хотча походить від власного імені Хотко, яке сягає корінням до праслов'янського дієслова hotjeti.
У квітні 1992 року після захоплення міста військами боснійських сербів почалися етнічні чистки серед боснійських мусульман, які увінчалися в січні 1994 року зміною самої назви міста і муніципалітету на Србінє [1], що Конституційний суд БіГ визнав незаконним і дискримінаційним в лютому 2004 року, і Фочі було повернуто давню назву.
Демографія
Національний склад муніципалітету Фоча
За останнім офіційним переписом населення 1991 р., громада Фоча мала 40 513 мешканців, розподілених по 120 населених пунктах.
Населення муніципалітету Фоча | ||||||
рік перепису | 1991 | 1981 | 1971 | |||
мусульмани | 20 790 (51,31%) | 23 316 (52,20%) | 25 766 (52,86%) | |||
серби | 18 315 (45,20%) | 18 908 (42,33%) | 21 458 (44,02%) | |||
хорвати | 94 (0,23%) | 141 (0,31%) | 218 (0,44%) | |||
югослави | 463 (1,14%) | 1 069 (2,39%) | 102 (0,20%) | |||
інші і невизначені | 851 (2,10%) | 1 227 (2,74%) | 1 197 (2,45%) | |||
всього | 40 513 | 44 661 | 48 741 |
Національний склад міста Фоча
Фоча | ||||||
рік перепису | 1991 | 1981 | 1971 | |||
серби | 7 901 (55,11%) | 5 663 (49,11%) | 4 148 (44,80%) | |||
боснійці | 5 526 (38,54%) | 4 414 (38,28%) | 4 309 (46,54%) | |||
хорвати | 74 (0,51%) | 87 (0,75%) | 152 (1,64%) | |||
югослави | 312 (2,17%) | 677 (5,87%) | 50 (0,54%) | |||
інші і невизначені | 522 (3,64%) | 689 (5,97%) | 598 (6,45%) | |||
всього | 14 335 | 11 530 | 9 257 |
Уродженці Фочі
- Баздуль-Хубіяр Нура — боснійська письменниця, поетеса, драматург.