Франка Віола

Франка Віола (італ. Franca Viola, нар. 1947, Алькамо, Сицилія) італійка, що стала відомою в країні у 1960-ті, відмовившись від «шлюбу для захисту честі» (італ. matrimonio riparatore) зі своїм ґвалтівником після того, як її було вкрадено та зґвалтовано. Замість цього вона та її сім'я звернулися до правоохоронних органів, щоб покарати ґвалтівника. Судовий процес набув широкого розголосу в Італії, оскільки поведінка Віоли була викликом традиційній моралі, згідно з якою жінка втрачала свою честь, якщо не вступала в шлюб з чоловіком, з яким втрачала цноту. Через це Франка Віола стала символом культурного прогресу та емансипації жінок у повоєнній Італії.[1][2][3]

Франка Віола
італ. Franca Viola
Народилася 9 січня 1947(1947-01-09) (75 років)
Алькамо, Сицилія
Країна  Італія
Діяльність активістка
Знання мов італійська
Нагороди
Орден «За заслуги перед Італійською Республікою»

Викрадення та зґвалтування

Франка Віола була старшою дочкою фермера та домогосподарки у місті Алькамо, Сицилія. Вона не могла відвідувати старшу школу через брак грошей у сім'ї. 1963 року Франка, у віці 15 років, була заручена з 23-річним Філіппо Мелодія, багатим, але норовливим молодиком. Проте незабаром Мелодію було заарештовано за крадіжку, при чому з'ясувалося, що він мав зв'язки з місцевою мафією. Франка, за підтримкою батьків, розірвала заручини та заявила, що не бажає мати з ним стосунків.

Після виходу з тюрми Мелодія знов почав безуспішно залицятися до Франки, причому одного разу погрожував її батькові пістолетом, крикнувши: «Саме цією зброєю я стрілятиму тобі в голову!»

Вранці 26 грудня 1965 р. Мелодія у супроводі близько десяти молодиків увірвався в домівку Віоли, побив її матір, що безуспішно намагалася врятувати дочку, та викрав Франку і її молодшого брата Маріано, 8 років, якого за кілька годин відпустили, бо він почав панікувати.[1] Франку неодноразово зґвалтували та утримували протягом 8 днів у домівці одруженої сестри Мелодії в центрі міста Алькамо. Мелодія погрожував Віолі, що вона втратить честь, якщо відмовиться вийти за нього заміж, але Віола відповідала, що не має наміру одружуватися з ним, і більше того, переслідуватиме його через суд за викрадення та зґвалтування.

Спочатку батько Віоли намагався скоїти самогубство через побоювання, що Мелодія вбив його дочку, але його відмовили, і натомість він звернувся до карабінерів. Батько удав, ніби згодний на шлюб дочки з Мелодією, але водночас співпрацював з карабінерами у підготуванні операції перехвату. Внаслідок цього Віолу відпустили, а її викрадачів та гвалтівників заарештували 2 січня 1966 року, через 5 днів після її 19-річчя. Віола заявила, що батько питав її, чи вона дійсно згодна на шлюб з Мелодією, але коли вона сказала, що ні, батько відповів, що вона все робить правильно, і він зробить все можливе, щоб їй допомогти.[4][5]

Відмова від «шлюбу для захисту честі»

Мелодія запропонував Віолі «шлюб для захисту честі», але вона відмовилася, всупереч місцевим звичаям, згідно з якими її було «збезчещено», бо вона втратила незайманість без шлюбу. Такі звичаї існували не лише на Сицилії або у сільській місцевості, але малися на увазі навіть в італійському Кримінальному кодексі того часу, де зґвалтування радше розглядалося як злочин проти «суспільної моралі», ніж проти особистості, а стаття 544 передбачала автоматичне звільнення від відповідальності за зґвалтування у разі шлюбу ґвалтівника із «знечещеною».[4]

Суд

Після того, як Віола відмовилася одружуватися з ґвалтівником, її сім'ї неодноразово погрожували та переслідували, аж до підпалу їхнього виноградника та домівки. Ці події та наступний судовий процес набули широкого резонансу в італійських засобах масової інформації, аж до обговорення в італійському парламенті, оскільки мова йшла про зіткнення громадської думки консервативного Півдня з законодавством країни. Адвокати Мелодії стверджували, нібито Віола згодилася на втечу заради таємного шлюбу (італ. fuitina) замість викрадення, але суд визнав Мелодію винним. Його засудили на 11 років позбавлення волі, а пізніше знизили строк до 10 років.[4]

Наслідки

Попри пророкування, що Франка Віола не зможе вступити в шлюб після «втрати честі», її чоловіком став її друг дитинства Джузеппе Руїзі, бухгалтер, у грудні 1968 року. Щоб захистити сім'ю, Руїзі отримав ліцензію на вогнепальну зброю водночас із ліцензією на шлюб. У шлюбі народилося двоє синів, а пізніше троє онуків. Станом на 2015 р. Франка Віола все ще живе в Алькамо зі своїм чоловіком.

Моральну підтримку Віолі публічно висловили президент Італії Джузеппе Сарагат та папа Павло VI.[5] 1970 року режисер Даміано Даміані зняв фільм Найвродливіша дружина, де головну роль виконала Орнелла Муті, в основу якого було покладено історію Віоли.[4]

Лише 1981 року скасовано положення закону, згідно з яким зґвалтування не вважалося за злочин, якщо ґвалтівник одружувався з жертвою.[6]

Див. також

Примітки

  1. Rifiuto il matrimonio dopo lo stupro Архівовано 22 липня 2011 у Wayback Machine. (італійською)
  2. Marta Boneschi, Di testa loro. Есе про десятьох жінок, котрі змінили культуру Італії 20 століття (, італійською)
  3. Guido Craniz, Storia del miracolo italiano, p. 182.
  4. La fuitina e il disonore: storia di Franca Viola Архівовано 3 травня 2012 у Wayback Machine. (італ.)
  5. 1965, lo «strappo» di Franca Viola Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine. (італійською)
  6. Niente di straordinario (італійською)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.