Франк Турне

Франк Турне почав свою професійну кар'єру в клубі Нарбонн і швидко зарекомендував себе як одного з найбільш перспективних стовпів свого покоління, разом зі своїм другом Крістьон Каліфану. Це один з тих гравців, які почали свою кар'єру як любителі і змінили статус з появою професіоналізму, хоча професійний регбі конфліктує з традиційним. Франк грав за Нарбонн у період з 1995 по 1997 рік, коли то підписав контракт з Тулузою.

З 1997 по 2002 рік він грав за Тулузу, разом з якою він виграв два щити Бреннуса (1999 та 2001). У міжсезоння 2002 року він підписав контракт з англійським клубом Лестер Тайгерс, котрий на тамтой час був одним з найкращих європейських клубів, і став тим самим першим французьким гравцем. Після проведення одного сезону в Англії, він повернувся до Франції і зв'язався з клубом Перпіньян. Контракт тривав всього 1 рік.

Після цього. Франк повернувся в свій перший клуб, Нарбонн, з яким він провів ще три сезони в період між 2004 і 2007 роками. У міжсезоння 2007 року він підписав контракт з Рейсінг Метро. В склад команди входили також інші знамениті гравці, такі як: Давід Ораду, Тома Ломбар, Агустін Пішот. Після сезону, він вступив до клубу Каркассон і почав грати в лізі Федераль 1. Франк Турне закінчив свою кар'єру після підйому клубу до Про Д2.

Франк Турне 49 раз виступав за збірну Франції. 14 жовтня 1995 року він виступив в Латиноамериканському Кубку з регбі проти збірної Італії. Потім він швидко зарекомендував себе як діючий президент збірної Франції, з якою він виграв два турніри Великого Шолома в 1997 і 1998 роках і довів збірну до фіналу кубку світу з регбі у 1999 році. Він був одним з найнебезпечніших гравців в світі зі всіма ознаками агресивності на полі під час гри. Кубок світу у 1999 був піковим для його кар'єри (він був одним з небагатьох гравців які зіграли у всіх іграх). Після чемпіонату світу 1999 року, Франк Турне знову грав рік у збірній Франції, перш ніж замінити Пітер де Вільї новим тренером - Бернаром Лапорт. За час тривання своєї міжнародної кар'єри, Франк Турнер набрав 2 тесту, тобто 10 балів.

Франка уперше було вибрано презентувати клуб Барбаріанс Франсе у листопаді 2001 року, у грі проти збірної Фіджі в Тулоні[1]. Варвари програли з рахунком 15:17[2]. У червні 2005 року він знову був обраний Французькими Варварами, щоб тим разом стати до бою проти Західної провінції у Стелленбос (ПАР). Варвари знову програли (20:22).[3]

• 1995—1997 Нарбонн
• 1997—2002 Тулуза
• 2002—2003 Лестер Тайгерс
• 2003—2004 Перпіньян
• 2004—2007 Нарбонн
• 2007—2008 Рейсінг Метро
• 2008—2010 Каркассон

• 2010— Каркассон

• Переможець: 1998

• Чемпіон: 1999, 2001

• Виступи: 1996, 1997, 1998, 1999 та 2000

• Учасник: 1997, 1998

• Переможець: 1995, 1997

• Віце-чемпіон: 1999