Франсуа Дюкенуа
Франсуа Дюкенуа (фр. François Duquesnoy, також Франс Дюкенуа; 12 січня 1597, Брюссель — 12 липня 1643, Ліворно) — відомий італо-фламандський скульптор XVII століття, представник стилю бароко.
Франсуа Дюкенуа | |
фр. François Duquesnoy | |
Худ. Антоніс ван Дейк, портрет Франсуа Дюкенуа | |
Ім'я при народженні | фр. François Duquesnoy |
---|---|
Народився | 12 січня 1597 Брюссель |
Помер | 12 липня 1643 (46 років) Ліворно, Тоскана, Італія |
Національність | нідерландець |
Громадянство | Південні Нідерланди |
Жанр | скульптура |
Навчання | Жером Дюкенуа та в Римі |
Напрямок | бароко |
Роки творчості | 1620—1642 |
Вплив | Лоренцо Берніні, Алессандро Альгарді |
Вплив на | Артус Квеллінус Старший |
Працював у містах | Антверпен, Гент, Брюссель |
Життєпис
Ранні роки
Народився в Брюсселі. Походить з родини придворного скульптора Жерома Дюкенуа ерцгерцогів Альберта та Ізабели, псевдонезалежних володарів Південних Нідерландів, що належали в той час королям Іспанії. Жером Дюкенуа, якого вважають представником маньєризму — автор цілком реалістичної і популярної скульптури «Хлопчик Піс» (Маннекен Піс), що прикрасив один з фонтанів міста. У родині було два сини, пізніше обидва стали скульпторами. Перших художніх навичок сини набули від батька. Меценатом виступив ерцгерцог Альберт, що надав необхідні кошти для здобуття освіти в Італії.
Франсуа продовжив навчання в Італії, де прожив все життя.
Італійський період
У 1618 році він прибув до Рима. Франсуа удосконалював майстерність у столиці римських пап, відомому центрі стилю бароко в Європі. Висока обдарованість та наполеглива праця наблизили Дюкенуа до найвідоміших римських майстрів, серед яких Лоренцо Берніні та художник Ніколя Пуссен, з яким у Франсуа склалися дружні стосунки. Серед римських творів майстра:
- барельєф з путті, вілла Доріа-Памфілі
- чотири янголи
- Санта Сусанна в повний зріст
- Св. Андрій Первозваний, базиліка Сан Джованні ін Латерано
- Погруддя Санта Сусанни, варіанти
- Вакх, дрібна бронза, Ермітаж, Петербург тощо.
Як і більшість римських скульпторів, Франсуа Дюкенуа займався реставрацією давньоримських скульптур. Санта Сусанна мала популярність серед нащадків. І у XVIII столітті копії зі скульптури були зроблені французом Гійомом Кусту та відправлені в Париж, тому що скульптуру вважали зразком.
Смерть
Пуссен листувався з кардиналом Рішельє та порадив кандидатуру Франсуа Дюкенуа на посаду голови Королівської Академії скульптури, яку планували заснувати в Парижі. Франсуа отримав запрошення на роботу в Париж і прибув у Ліворно. Стан художника погіршився через падіння з риштувань ще в Римі та через напади депресії. У Ліворно скульптор передчасно помер. Похований під вівтарем Sant'Andrea della Nazione Olandese-Alemanna в церкві Богоматері.
Учні Франсуа Дюкенуа
- Артус Квеллінус Старший (1609—1668)
- Ромбоут Паувелс из Мехельна (1625—1700)
Обрані твори (галерея)
- Франсуа Дюкенуа. «Портрет кардинала Гвідо Бентівольо»
- Франсуа Дюкенуа. «Алегорія любові божої і земної грішної», рельєф
- Франсуа Дюкенуа. «Портрет кардинала Мауріціо ді Савойя», теракотаЮ палаццо Браскі, Рим
- Франсуа Дюкенуа. «Вакханалія путті», рельєф, Музей Каподімонте, Неаполь.