Франсіне Хаубен

Творчий доробок Франсіне Гаубен є надзвичайно широким і включає в себе різні проекти, такі як університети, бібліотеки, театри, житлові райони, музеї та готелі. Гаубен поєднує дисципліни архітектури, містобудування і ландшафтної архітектури. Судячи з її біографії, вона «спирається у своїй роботі на точний аналіз у поєднанні з інтуїцією, яка вибудована протягом трьох десятиліть на перетині соціальних, технічних, іронічних і людських аспектів просторових рішень, задля створення унікального рішення для кожного архітектурного виклику».[2] Гаубен отримала міжнародне визнання за свої роботи, недавня з яких – Бірмінгемська бібліотека, яка була номінована на Премію Стерлінга Королівського інституту британської архітекторів у 2014 році.[4] Коли Architects' Journal визнав Франсіне Гаубен архітекторкою року у 2014 році, вона заявила, що «це було великою честю проектувати бібліотеку Бірмінгема. Архітектура – це командна робота, це підтримувати і мріяти одночасно. Жінки особливо добре в цьому розбираються.»[5]

Архітектурне бюро Гаубен відоме саме проектами бібліотек. Спочатку була бібліотека Делфтського технічного університету у 1997 році, потім Бірмінгемська бібліотека у 2013 році.[6] У 2017 році Меморіальна бібліотека Мартіна Лютера Кінга у Вашингтоні, округ Колумбія буде закрита на модернізацію за проектом Гаубен і буде відкрита знову у 2020 році.[7] Франсіне Гаубен приділяє багато уваги бібліотекам і громадським будівлям, заявивши, що «бібліотеки – це найбільш важливі громадські будівлі, такі, якими собори були багато років тому».[8]

Франсіне Гаубен обіймає посаду професорки в Нідерландах і за кордоном, а у 2007 році була запрошеною професоркою у Гарвардському університеті. У 2002-2006 роках вона була архітекторкою міста Алмере. У 2001 році Гаубен опублікувала свій конструктивний маніфест про архітектуру «Композиція, Контраст, Складність» і, як кураторка першої Міжнародної архітектурної Бієнале у Роттердамі в 2003 році, висунула на передній план міжнародної архітектурної свідомості тему естетики мобільності. У 2010 Франсіне Гаубен була удостоєна довічного членства у Берлінській академії мистецтв.[9] У листопаді 2015 року Королева Нідерландів Максима нагородила Франсіне Гаубен премією Культурного Фонду Принца Бернгарда за її творчість.[10]

• Бібліотека Делфтського технічного університету (1997) і Парк Мекель (2009)
• Каплиця Св. Марії Янголів (Роттердам, 2001)
• Житловий хмарочос «Монтевідео» (Роттердам, 2006)
• Висотна будівля «FiftyTwoDegrees» (Неймеген, 2007)
• Парк Нельсона Мандели у Бійльмэрмеєрі (Амстердам-Зюйдост, 2010)
• Театр «La Llotja» і Конгрес-центр (Льєйда, 2010)
• Kaap Skil, Maritime and Beachcombers Museum (Аудесхилд, Тексель, 2012)
• Бірмінґемська бібліотека (Бірмінґем, 2013)
• Консультаційний Центр «Westelijke Mijnstreek» для Рабобанк (Сіттард, 2014)
• Залізничний вокзал і Муніципальні офіси (Делфт, 2015)
• Центр сучасного мистецтва «HOME» (Манчестер, 2015)
• Муніципальна будівля «Bruce C. Bolling» (Бостон, Массачусетс 2015)
• Ревіталізація Меморіальної бібліотеки Мартіна Лютера Кінга (Вашингтон, триває)
• Національний центр мистецтв (Гаосюн, триває)
• Три культурних центри і один книжковий магазин (Шеньчжень, триває)

• 
  Муніципальна будівля "Bruce C. Bolling"
  Бостон, США
• 
  Залізничний вокзал і Муніципальні офіси
  Делфт, Нідерланди
• 
  Бірмінгемська бібліотека
  Бірмінгем, Велика Британія
• 
  Kaap Skil, Maritime and Beachcombers Museum
  Аудесхилд, Нідерланди
• 
  Парк Нельсона Мандели
  Амстердам-Зюйдост, Нідерланди
• 
  Театр "La Llotja" і Конгрес-центр
  Льєйда, Іспанія
• 
  Висотна будівля "FiftyTwoDegrees"
  Неймеген, Нідерланди
• 
  Житловий хмарочос "Монтевідео"
  Роттердам, Нідерланди
• 
  Каплиця Св. Марії Янголів
  Роттердам, Нідерланди
• 
  Бібліотека Делфтського технічного університету
  Делфт, Нідерланди
• 
  Парк Мекель, Делфтський технічний університет
  Делфт, Нідерланди

• 2001 – Почесне членство, Королівський інститут британських архітекторів
• 2007 – Почесне членство, Королівський архітектурний інститут Канади
• 2007 – Почесне членство, Американський інститут архітекторів
• 2008 – Ділова жінка року, Компанія Вдова Кліко
• 2014 – Архітекторка року, Architects' Journal
• 2015 – Премія Культурного фонду принца Бернгарда
• 2016 – Почесний доктор Утрехтського університету

• 2015 – дотепер; член Правління Товариства мистецтв у Нідерландській королівській академії наук і мистецтв
• 2015 – дотепер; член Інституту Ван Алена у Нью-Йорку
• 2010 – дотепер; член Берлінської академії мистецтв
• 2008 – дотепер; член Правління Фонду Карнегі
• 2005 – дотепер; член Наглядової ради Музею Креллер-Мюллер

• People Place Purpose, Francine Houben. London: Black Dog Publishing, 2015 ISBN 9781908967619
• Dutch Mountains, Francine Houben, Jan Tromp, Harry Cock. Wezep: Uitgeverij de Kunst, 2011 ISBN 9789491196003
• Masters of Architecture Series, Mecanoo, Ruud Brouwer, Aaron Betsky, Francine Houben. Mulgrave, Vic.: Images Publishing Group, 2008 ISBN 9781864701425
• En het eeuwige licht verlichte haar, Kapel Heilige Maria der Engelen, Francine Houben, Mgr. A.H. van Luyn S.D.B., Jan van Adrichem, Max van Rooy. Rotterdam, 2004
• Mobility, A Room with a View, Francine Houben, Louisa Maria Calabrese (ed.). Rotterdam: NAi Publishers, 2003 ISBN 9789056622572
• Composition, Contrast, Complexity, Francine Houben. Basel, Boston, Berlin: Birkhaüser, 2001 ISBN 9783764364526 translated from Dutch Compositie, Contrats, Complexiteit, Francine Houben. Rotterdam: NAi Publishers, 2001 ISBN 9056621904
• Maliebaan, een huis om in te werken, Francine Houben. Utrecht: Andersson Elffers Felix/Delft: Mecanoo architecten, 2000 ISBN 9090139001
• Ingenieurskunst en mobiliteitsesthetiek, Francine Houben in: Architectuur en de openbare ruimte, de dynamische delta 2, Ministry for Transport, Public Works and Water Management/Mecanoo architecten. The Hague, 1999
• Bibliotheek Technische Universiteit Delft, Leo Waaijers, Piet Vollaart, Francine Houben. Rotterdam: 010 Publishers, 1998 ISBN 9064503354

• Офіційний Сайт Mecanoo
• Франсіне Хаубен у Twitter
• Франсіне Хаубен у LinkedIn
• ArchDaily interview with Francine Houben
• Dutch Profile on Francine Houben