Франхті

Франхті (грец. Σπήλαιον Φράγχθη) — печера у Греції (східний Пелопоннес), де знайдені одні з найдревніших слідів перебування людини в цьому регіоні (7600 р. до н. е.)[2][3].

Франхті
37°25′20″ пн. ш. 23°07′52″ сх. д.
Країна	Греція
Розташування	Ermionida Municipalityd
Тип	печера і місце розкопок
Дата заснування	неправильна дата (досяжна точність)[1]
Франхті Франхті (Греція)
Медіафайли у Вікісховищі

Печера була населена не менше ніж 20 тис. років тому, в епоху палеоліту, а потім мезоліту і неоліту (така тривала послідовність майже унікальна — як аналоги можна навести культуру Бельбаши в Туреччині або Коніспольські печери в Албанії). Люди пішли бл. 3000 р. до н. е. Франхті — одно з небагатьох місць у світі, де люди безперервно жили упродовж такого тривалого періоду[2]. З цієї причини Франхті є унікальним джерелом по доісторичній хронології Греції.

Основним зайняттям мешканців Франхті було рибальство. У печері знайдено кістки риб, що мешкають далеко від берега, що вказує на наявність навичок мореплавства[4] і зближує жителів Франхті з культурою Імпрессо. Крім того, у печері є сліди кераміки (посудини для зберігання зерна)[5]. Спочатку люди збирали урожай мигдаля, фісташок і бобових[6], а після 10500 р. до н. е. також овес і ячмінь. Після 7300 р. до н. е. у дієті з'явилася також дика груша[2]. Ці рослини в цьому регіоні не ростуть, деякі з них безперечно мають походження з Малої Азії. Припускається, що мешканці печери розводили бобові і горіхи раніше, ніж почали обробляти зернові. Тим самим Франхті — житло прадавніх землеробів Європи.

Кам'яні знаряддя праці і зброю виготовляли з обсидіану, який видобували на острові Мілос в Егейському морі[2], понад за 100 км від берега, що так само, як і характер улову, свідчить про навички навігації у відкритому морі. Датування обсидіану показало, що мілоський обсидіан потрапив до Франхті близько 15 тисяч років тому.[7] Культурну пшеницю і домашніх тварин почали розводити бл. 6000 р. до н. е.