Франциск Ксаверій Сапіга
Франциск Ксаверій Сапіга (1741 — 10 лютого 1808) — державний та військовий діяч, урядник часів занепаду Речі Посполитої.
Франциск Ксаверій Сапіга | |
---|---|
Franciszek Ksawery Sapieha | |
| |
Народився |
1741 Кодень, Берестейський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита |
Помер |
10 лютого 1808 Ченковіце |
Підданство | Річ Посполита |
Членство | Торговицька конфедерація |
Посада | воєвода Смоленський |
Термін | 1790—1793 роки |
Попередник | Юзеф Скумін-Тишкевич |
Наступник | посаду скасовано |
Конфесія | католицтво |
Рід | Сапіги |
Батько | Ігнаци Сапіга |
Мати | Анна Красіцька |
У шлюбі з |
Терез Суфчинська |
Діти | 4 сини і 3 доньки |
Нагороди | |
| |
Життєпис
Походив з литовсько-білоруського магнатського роду Сапіг гербу Лис — Коденської гілки. Третій син Ігнаци Сапіги, воєводи мстиславського, і Анни Красіцької. Народився у 1741 році. Здобув спочатку домашню освіту. У 1751 році втратив матір, а 1758 року — батька. Опинився під опікою стрийка Кароля Юзефа Сапіги.
У 1752 році вступив до Колегіуму нобіліуму в Варшаві. Невдовзі розпочав військову кар'єру. У 1763 році від стрийка Кароля Юзефа Сапіги отримав звання поручика п'ятигірської хоругви. 1764 року намагався стати послом (депутатом) від берестейського воєводства на конвакційний сейм, але невдало. У 1766 році стає ротмістром литовської кавалерії. У 1768 році отримує звання полковника. Того ж року оженився на Терезі Суфчинській.
1773 року отримав орден Святого Губерта від курфюрства Пфальца. 1780 року обирається послом від Волинського воєводства на вальний сейм. З 1788 року був членом конфедерації Чотирирічного сейму. 1789 році стає віце-маршалком Трибуналу Великого князівства Литовського.
У 1791 році отримав посаду воєводи смоленського (була суто номінальною, оскільки територія воєводства належала Російській імперії) і орден Святого Станіслава. Вважався противником прийняття нової Конституції (втім теперішні дослідники сумніваються стосовно цього). Невдовзі став членом Тарговицької конфедерації.
У 1793 році після Другого поділу Речі Посполитої став першим і єдиним воєводою мерецьким (смоленське воєводство було перетворено на мерецьке). 1795 року після Третього поділу Речі Посполитої втратив усі посади. 1796 року розлучився з дружиною, оженившись на Касильді Залеській.
Останні роки опікувався маєтностями Базалії та Красилів на Волині. Помер у 1808 році в Ченковіце.
Родина
1. Дружина — Тереза Суфчинська
Діти:
- Януш Олександр (1775—1825), мальтійський кавалер
- Миколай (1779—1843), мальтійський лицар, полковник Великого князівства Варшавського
- Павло (1781—1855), мальтійський кавалер, полковник французької армії
- Олександр
- Текла, дружина Ігнаци Цетнера, старости мстиславського
- Анна Агнешка, дружина Юзефа Майєра, воєводи поморського
- Барбара (д/н—1780)
2. Дружина — Касильда, донька Мацея Залеського, стольника саноцького
дітей не було
Джерела
- Elżbieta Sęczys, Szlachta wylegitymowana - le.3256.1.7 - Sapieha h. Lis
- Sapieha E., Saeed-Kałamajska M. Dom Sapieżyński. cz. 2. — Warszawa: Wydawn. Nauk. PWN, 2008. S. 223.
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0.