Берестейський повіт (Велике князівство Литовське)
Берест́ейський пов́іт — адміністративно-територіальна одиниця у складі Підляського, пізніше Берестейського воєводства Великого князівства Литовського. Центр — місто Берестя.
Берестейський повіт | |
---|---|
| |
місто | Берестя |
Країна | Велике князівство Литовське і Річ Посполита |
Регіон | Берестейське воєводство |
Населення | |
- повне | бл. 283 тис. (до 1654) |
Площа | |
- повна | 11 700 км² |
Дата заснування | 1565/1566 |
Дата ліквідації | 1795 |
Символіка
Повітова хоругва була блакитного кольору із зображенням «Погоні» на червоному полі[1].
Міські герби отримали Біла, Берестя, Високе, Городець, Кам'янець, Кобрин, Кодань, Малеч, Милейчичі, Піщатка, Пружани, Славатиче, Шерешово, Янів Підляський.
Історія
Утворений у 1513 році у складі Підляського воєводства[2]. Згідно з адміністративно-територіальною реформою (1565—1566) увійшов до складу Брестського воєводства. Одночасно до його складу увійшла територія скасованих Кобринського і Кам'янецького повітів.
У 1616 від Берестейського повіту Великого князівства Литовського до Мельницького повіту Підляського воєводства Королівства Польського передані володіння Бокавичи, Вітулін, Городище, Константинув, Межиріччя, Полюбичи, Росаш, Яблонь і інші[3].
У 1791, згідно з Конституцією Речі Посполитої, зі складу Брестського повіту виділили Кобринський повіт з центром у місті Кобринь[4].
Після третього поділу Речі Посполитої (1795) значна частина повіту опинилася у складі Російської імперії, західна частина повіту — у складі Австрійської імперії.
Географія
На півночі межував з Мельницьким повітом Підляського воєводства і Волковиським повітом Новогрудського воєводства, на сході — із Слонімським повітом Новогрудського воєводства і Пінським повітом Берестейського воєводства, на півдні і заході — з Королівством Польським.
До складу Берестейського повіту входила територія Берестейського городового, Зелавського, Кам'янецького, Кобринського, Шерешовського староств (державних волостей) і прилеглі приватні маєтки.
Найзначніші міста і містечка: Біла, Береза-Картузька, Вішніце, Вовчин, Високе, Ганна, Городище, Дивин, Кам'янець, Кобринь, Кодень, Докудов, Межиріччя, Пружани, Піщатка, Ряжанка, Славатиче, Володава, Чернавчици, Шерешово, Янів Підляський[1]. Також на території повіту знаходилися міста і містечка Антополь, Городець, Домачеве, Малеч, Милейчичі, Селець.
Магдебурзькі права отримали Біла (1.06.1621), Берестя (15.08.1390), Високе (1494), Городець (10.12.1589), Дивин (1642), Кам'янець (26.06.1503), Кобринь (10.12.1589), Кодень (1511), Малеч (6.06.1645), Межиріччя (XV ст.), Милейчичі (1516), Пружани (6.05.1589), Піщатка (1530), Славатиче (1577), Володава (1534), Чернавчици (1718), Шерешово (1726).
Демографія
У середині XVII століття налічувалося 40 455 димів. Згідно з сучасними підрахунками, до московсько-польськї війни (1654—1667) кількість населення становила близько 283 тис. осіб, після війни вона скоротилася до 147 тис. осіб[5].
Керівники
Повітовий сеймик проходив у Бересті, там ж були підкоморський, земський, гродські суди. Берестейська шляхта обирала двох послів до Сейму і двох депутатів до Головного трибуналу.
Примітки
- Пазднякоў В. Берасцейскі павет // ВКЛ. Энцыкл. Т. 1. — Менск, 2005. С. 321.
- Камінскі М. Брэсцкі павет // ЭГБ. Т. 2. — Менск, 1994. С. 105.
- Спірыдонаў М. Агляд працы: Michaluk, Dorota. Ziemia mielnicka wojwództwa podlaskiego w XVI—XVII w: Osadnictwo, własność ziemska i podziały kościelne. Torn, 2002. 220, 11 map. Архівовано 18 лютого 2007 у Wayback Machine. // «Беларускі гістарычны агляд». Том 9. Сшытак 1—2 (16—17), снежань 2002
- Насевіч В. Тэрыторыя, адміністрацыйны падзел // ВКЛ. Энцыкл. Т. 1. — Менск, 2005. С. 34—39.
- Сагановіч Г. Невядомая вайна: 1654—1667. — Менск, 1995.
- Jelski A. Powiat brzeski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom V: Kutowa Wola — Malczyce. — Warszawa, 1884. S. 341.
Література
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — Менск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 684 с.: іл. ISBN 985-11-0314-4.
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 2: Беліцк — Гімн / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Б. І. Сачанка (гал. рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Менск: БелЭн, 1994. — 537 с., [8] к.: іл. ISBN 5-85700-142-0.