Берестейське воєводство (Велике князівство Литовське)

Бересте́йське воєво́дство (лат. Palatinatus Brestensis, пол. Województwo brzeskie) — історична адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Існувало в 1566—1795 роках. Створене на основі земель Берестейщини, що входили до складу Троцького воєводства. Після Люблінської унії 1569 року залишилось у складі Великого князівства Литовського. Розташовувалося в центральній частині Речі Посполитої, на південному заході Литви. Головне місто — Берестя (Брест-Литовський). Очолювалося берестейськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Бересті. Мало представництво із 2 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 2 повітів. Станом на 1793 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&040600.&&&&0040 600 км². Населення в 1790 році нараховувало &&&&&&&&&0301188.&&&&00301 188 осіб. Ліквідоване 1795 року під час третього поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу Слонімського намісництва Російської імперії.

Віленське воєводство

Województwo brzeskie
герб стяг
воєводство у Литві
воєводство у Литві
Гімн:
Богородиця
місто Берестя
Країна ВКЛ
край Біла Русь
федерація Річ Посполита
Офіційна мова білоруська, руська,
церковнослов'янська;
від 1385 ще латина,
від 1569 — польська
Населення
 - повне литвини, білорусини
Площа
 - повна 40 600 км²
Дата заснування 1566
окупація Росією 1795
 - раніше відомий як князівство
воєвода віленський воєвода
каштеляни віленський каштелян
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Берестейське воєводство

Також називалося Брест-Литовським воєводством (пол. Województwo brzeskolitewskie) для розрізнення із Берестейським воєводством у складі Корони Польської.

Повіти

Староства

Історія

Центр експортної торгівлі хлібом, значний культурний осередок. Берестейське братство активно виступало на оборону православ'я, займалося релігійно-благодійницькою діяльністю. У 1596 тут була прийнята Берестейська церковна унія. Населення брало активну участь у національній революції 1648—1676. На території воєводства був утворений Пинсько-Турівський полк. В 1793 році Пінський повіт увійшов до складу Російської імперії. Після 3-го поділу Речі Посполитої 1795 перестало існувати.

Воєводи
  1. Юрій Тишкевич 1566–1576
  2. Гаврило Горностай 1576–1587
  3. Миколай Сопіга 1588
  4. Ян Кішка 1589–1592
  5. Криштоф Зенович 1588–1614
  6. Ян Остап Тишкевич 1615–1631
  7. Олександр Людовик Радзивілл 1631–1635
  8. Ян Раковський 1635–1638
  9. Миколай Пій Сопіга 1638–1642
  10. Іван Тризна 1642–1644
  11. Анджей Масальський 1645—1651/1652
  12. Юзеф Клоновський 1652–1653
  13. Максиміліян Бжозовський 1653–1659
  14. Казимир Людвик Євлашевський 1659–1664
  15. Якуб Теодор Кунцевич 1664–1666
  16. Мельхіор Станислав Савицький 1666—1667/1668
  17. Кшиштоф Пекарський 1668–1672
  18. Стефан Курч 1672–1702
  19. Кшиштоф Коморовський 1702–1708
  20. Владислав Йосафат Сопіга 1709–1733
  21. Казимир Лев Сопіга 1735
  22. Адам Тадеуш Ходкевич 1735–1745
  23. Ян Михайло Сологуб 1746–1748
  24. Кароль Юзеф Сопіга 1748–1768
  25. Ян Антоній Горайн 1768–1777
  26. Микола Тадеуш Лопацинський 1777–1778
  27. Ян Тадеуш Зиберг 1778–1795

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.