Франциск II (король Обох Сицилій)

Походив з династії Сицилійських Бурбонів. Син Фердинанда II, короля Обох Сицилій, та Марії Крістіни Савойської. Народився у 1836 році в Неаполі. Мати померла при пологах. Виховувався під орудою своєї мачухи Марії Терези Австрійської, яка мала значний вплив на Франциска. Також замолоду оточив себе священниками та вищої знаттю. У лютому 1859 року оженився на представниці династії Віттельсбахів. Вже в травні того ж року після смерті батька стає володарем королівства.

Під впливом своїх радників відмовився впроваджувати Конституцію, хоча це обіцяв ще його батько. Влада фактично перейшла до першого міністра Карло Флінджері. Того ж року було укладено союз з Королівством Сардинія. Водночас у червні 1859 року частина швейцарської гвардії збунтувалося. Король обіцяв зреагувати на скарги гвардійців, але лише затягував час. Невдовзі генерал Алессандро Нунціанте оточив бунтівників, після чого їх знищив. Це негативно вплинуло на моральний дух усієї швейцарської гвардії. Не бажання діяти в рамках договору з Сардинією та впровадити Конституцію призвело до відставки Філанджері. У квітні 1860 року спалахнуло повстання на о. Сицилія.

У травні на острові висадився з двома тисячами волонтерів італійський генерал Д. Гарібальді. Підтриманий потужним всенародним повстанням, він завдав урядовим військам поразки у битвах при Калатафімі та за Палермо. У липні королівські війська зазнали поразки у битві при Мілаццо. До 1 серпня було втрачено увесь острів. Невдовзі війська Гарібальді переправилися через Мессенських протоку до Калабрії. Франциск II залишив Неаполь і замкнувся в Гаеті, добре укріпленій прибережній фортеці, що знаходиться в 80 км на північ від Неаполя. На допомогу Гарібальді підійшли сардинські війська. 1 жовтня неаполітанська армія була розбита при Капуї. 21 жовтня пройшов плебісцит, в результаті якого більшість неаполітанців визнало своїм королем Віктора-Еммануїла II, короля Сардинії. У лютому 1861, після піврічної облоги і запеклих боїв, Гаета капітулювала. Франциск II виїхав до Риму і знайшов притулок у папи Пія IX.

Спочатку колишній король мешкав у Римі, де його дружина закохалася у офіцера папської гвардії й завагітніла. Протягом десяти наступних років він безуспішно намагався організувати в Неаполі заколот в свою користь. З 1870 року Франциск мандрував Францією, Іспанією, Австрією та Баварією. Зрештою 1894 року помер в м. Арко (провінція Тренто, тоді Австро-Угорщина).

Дружина — Марія Софія, донька Максиміліана, герцога Баварського

Діти:

• Марія Христина Пія (1869—1870)

• Pier Giusto Jaeger, Francesco II di Borbone: l'ultimo re di Napoli, Milano, Mondadori, 1982.
• Gigi Di Fiore, L'esilio del re Borbone nell'Italia dei Savoia, Milano, edizione Focus storia (Gruner+Jahr/Mondadori libri), 2015.

Попередник Фердинанд II

Король Єрусалиму 1859-1895 титулярний

Наступник Альфонсо Бурбон-Сицилійський, граф ді Казерта