Француз Анатолій Йосипович

На виборах Президента України 2019 року був довіреною особою кандидата Євгенія Мураєва, відомого своєю проросійською позицією.[1]

• Львівська спеціальна середня школа міліції МВС СРСР (1977), юрист
• Київська вища школа МВС СРСР ім. Ф. Е. Дзержинського (1978—1983), юрист-правознавець
• Академія МВС СРСР (1990)

Кандидатська дисертація «Складні адміністративні системи: організаційно-правові засади управління» (2000, Університет внутрішніх справ).

• 1972—1974 — служба в армії.
• 1974—1983 — міліціонер Монастириського райвідділу внутрішніх справ, інспектор, начальник відділення карного розшуку Зборівського райвідділу УВС Тернопільського облвиконкому.
• 1983—1984 — викладач в Івано-Франківській спеціальній середній школі міліції.
• 1984—1988 — начальник 4-го відділення, заступник начальника відділу карного розшуку УВС Тернопільського облвиконкому.
• 1988—1991 — заступник начальника відділу управління карного розшуку, МВС УРСР

• З вересня 1991 p. — начальник організаційно-методичного відділу управління карного розшуку, з травня 1992 p. — начальник управління з організації оперативно-розшукової діяльності Головного управління карного розшуку МВС України.
• Листопад 1994 — травень 2000 — начальник УМВС в Івано-Франківській області
• Травень 2000 — червень 2002 p. — начальник УМВС у Рівненській області
• 12 червня 2002 — 3 лютого 2005 — голова Волинської обласної державної адміністрації.
• Почесний президент клубу любителів зимового плавання «Тонус» (з 1998).
• Був головою постійної комісії Івано-Франківської облради з прав людини, законності, правопорядку (з 1998).
• Почесний президент Федерації боксу України (з 1999).
• Член НСЖУ.

• Володіє польською мовою.
• Захоплюється зимовим плаванням, боксом.[2]

• Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (15 квітня 2002) — за особисті мужність і героїзм, виявлені при затриманні міжнародної терористичної групи і звільненні заручниці[3]. Ці події лягли в основу телесеріалу «Європейський конвой», який 2003 року демонстрували на телеканалі «Інтер».[4]
• Заслужений юрист України (15 грудня 1999) — за вагомий особистий внесок у зміцнення законності і правопорядку, високий професіоналізм[5]
• Відомчі заохочувальні відзнаки МВС України — «Хрест Слави», «Закон і честь», «Почесний знак МВС України».[6]

Автор (співавтор, редактор, рецензент) книг:

• Гвардія міліції. Книга пам'яті: Художньо-документальний збірник (1999)
• Християнський буквар: Навчальний посібник (1999, співавтор)
• Автобукварик. Пізнавально-навчальний посібник з основ Правил дорожнього руху для дошкільнят та учнів молодших класів середніх загальноосвітніх шкіл (1998, співавтор)
• На допомогу працівникам адміністративної служби міліції: Посібник (1999, редактор)
• Організаційно-правові та медичні аспекти допомоги потерпілим у дорожньо-транспортних пригодах (1999, редактор)
• Довідник працівника Державної пожежної охорони (1999, рецензент)
• Довідник державного автомобільного інспектора: Збірник нормативних матеріалів (1999, співредактор)
• Наркоманія (1998, редактор)
• Міліція Прикарпаття (фотоальбом, 1997, редактор).

• Француз из Ровно (рос.)