Францішек Качковський

Францішек Генрикович Качковський (нар. 15 грудня 1877 в Хобултові, пом. 10 листопада 1962 в Варшаві) — полковник кавалерії Війська Польського.

Францішек Качковський
Franciszek Kaczkowski
Народження 15 грудня 1877
Хобултова
Смерть 10 листопада 1962
Варшава
Приналежність Російська імператорська армія,
Військо Польське
Рід військ сухопутні
Роки служби 1897 - 1928
Звання полковник кавалерії
Війни / битви Російсько-японська війна
Перша світова війна
Польсько-радянська війна
Нагороди
Хрест Хоробрих (Польща)

Життєпис

Народився 15 грудня 1877 року в Хобултові, Володимирського повіту, тогочасної Волинської губернії, був сином лікаря Генрика і Зигмунти з родини Раціборських.

У 1891—1897 роках Францішек Качковський навчався в приватній гімназії, а після склав екзамен 1-ї категорії при Єлисаветградському кавалерійському училищі. У липні 1897 року вступив рядовим до 21-го Білоруського драгунського полку царської армії. З лютого 1905 року брав участь у битвах на російсько-японському фронті, був підвищений до звання поручника. У липні 1914 року був переведений до 6-го, а пізніше 5-го ескадрону 7-го гусарського полку, в складі якого воював на австрійському фронті. У травні 1915 року був поранений осколком гранати і попав до госпіталю, де перебував до листопада. У 1915 році був підвищений до ротмістра, в 1916 до підполковника, а наступного 1917 року до полковника. На початку лютого 1918 року у зв'язку з демобілізацією був звільнений з війська. 9 березня 1919 року був призначений на посаду коменданта до Офіцерської школи їзди у Варшаві[1]. 5 червня 1919 року був формально прийнятий до Війська Польського з підтвердженням звання полковника[2]. 20 грудня 1919 став інспекційним штабовим офіцером їзди Командування генерального округу Городня[3]. З жовтня 1920 року до червня 1921 року командував Городненським уланським полком[4].

25 листопада 1921 року був призначений командувачем 9 кінного стрілецького полку, котрий розташовувався у Володаві, а з травня 1924 року в Граєві, Осівці та Білостоці[5][6]. 3 травня 1922 року був підтверджений у званні полковника з вислугою на 1 червня 1919 року і 30-м місцем у корпусі офіцерів їзди (з 1924 року — кавалерії)[7]. Виповняв також обов'язки командувача XI кавалерійської бригади в Августові. 29 листопада 1927 року був переведений до кадрових офіцерів кавалерії з одночасним відведенням у розпорядження командира Округу III корпусу в Городні[8]. 31 січня 1928 року був переведений на відпочинок[9]. На пенсії жив у Граєві[10]. У 1934 році знаходився у розпорядженні Повітового управління запасу Варшава Місто III. Був призначений до Офіцерського округового складу № 1. Тоді був «виведений з запасу на час війни»[11].

Після виходу на пенсію переїхав до Варшави, не брав участі в Другій світовій війні. Після війни працював, як пенсіонер спочатку в Бібліотеці Сейму, пізніше старшим реєстратором у Цивільній касі Президента Польщі. Звільнений тільки наприкінці червня 1958 року.

Нагороди і відзнаки

Примітки
  1. Dziennik Rozkazów Wojskowych Nr 71 z 28 czerwca 1919 roku, poz. 2286.
  2. Dziennik Rozkazów Wojskowych Nr 67 z 17 czerwca 1919 roku, poz. 2142.
  3. . 1919. Проігноровано невідомий параметр |czasopismo= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |s= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |miejsce= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |wydawca= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |numer= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)
  4. Franciszek Wiktor Karassek: Zarys historii wojennej pułków polskich 1918-1920. 23 Pułk Ułanów Grodzieńskich. Warszawa: Wojskowe Biuro Historyczne, 1930, s. 34.
  5. Rocznik Oficerski 1923, Ministerstwo Spraw Wojskowych, Oddział V Sztabu Generalnego Wojska Polskiego, Warszawa 1924, s. 670, 675.
  6. Rocznik Oficerski 1924, Ministerstwo Spraw Wojskowych, Oddział V Sztabu Generalnego Wojska Polskiego, Warszawa 1924, s. 577, 597.
  7. Lista starszeństwa oficerów zawodowych. Załącznik do Dziennika Personalnego Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 13 z 8 czerwca 1922 roku, Zakłady Graficzne Ministerstwa Spraw Wojskowych, Warszawa 1922, s. 153, tu jako datę urodzenia podano 2 grudnia 1877 roku.
  8. Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 27 z 29 listopada 1927 roku, s. 346.
  9. Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 2 z 20 stycznia 1928 roku, s. 3.
  10. Rocznik Oficerski 1928, Ministerstwo Spraw Wojskowych, Warszawa 1928, s. 884, tu jako datę urodzenia podano 15 grudnia 1877 roku.
  11. Rocznik Oficerski Rezerw 1934, Biuro Personalne Ministerstwa Spraw Wojskowych, Warszawa 1934, L.dz. 250/mob. 34, s. 335, 846, tu jako datę urodzenia podano 3 grudnia 1877 roku.
  12. Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 12 z 3 marca 1926 roku, s. 70.

Бібліографія
  • «Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych».
  • Roczniki Oficerskie 1923, 1924 i 1928.
  • Rocznik oficerski rezerw 1934.
  • Biografia pułkownika
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.