Францішек Непокульчицький

Францішек Непокульчицкій (пол. Franciszek Niepokólczycki, 27 жовтня 1900 р., Житомир, Російська імперія - 11червня 1974 р., Варшава[1], Польща) — полковник інженерних військ війська Польського, один з командирів Армії Крайової, третій президент підпільної антикомуністичної організації «Свобода і Незалежність», політв'язень.

Францішек Непокульчицкий
Franciszek Niepokólczycki
Народження 27 жовтня 1900(1900-10-27)
Житомир, Волинська губернія Російська імперія
Смерть 11 червня 1974(1974-06-11) (73 роки)
Варшава, Польща
Країна  Польща
Звання полковник
Війни / битви Польсько-радянська війна 1920
Нагороди
Срібний Хрест Заслуг
Хрест Незалежності
Virtuti Militari (Золотий Хрест)
Virtuti Militari (Срібний Хрест)
Орден Білого Орла
 Францішек Непокульчицький у Вікісховищі
Францішек Непокулчицкий під час судового процесу, 1947 р

Біографія

З листопада 1918 року був членом підпільної Польської військової організації в Житомирі. Під час радянсько-польської війни воював у партизанському загоні. З 1922 р. служив в 10-му інженерному полку в Перемишлі і в 3-му інженерному полку у Вільнюсі .

На початку вересня 1939 р. брав участь в боях в якості командира 60-го інженерного полку, що входить до складу армії «Модлін». Після окупації Польщі Німеччиною пішов в підпілля. 27 вересня 1939 р. вступив до підпільної організації «Служба перемоги Польщі», яка пізніше була перейменована в «Союз збройної боротьби».

5 жовтня 1939 р. Францішек Непокульчицькийбув командиром загону, яка вчинила у Варшаві невдалий замах на Адольфа Гітлера під час німецького параду на Уяздовській алеї.

В 1940 р. став командиром підпільної організації «Союз відплати». Спільно з майором Зофією Франьо створив підпільні групи диверсій і саботажу. Брав участь у створенні відділу «Кедив» (Управління диверсій) в складі Армії Крайової. З 1943 року був комендантом «Кедива».

У серпні 1944 р. Францішек Непокульчицкій в званні полковника брав участь в Варшавському повстанні, під час якого потрапив в полон і перебував до січня 1945 р. в Німеччині в концентраційному таборі для польських офіцерів Oflag II C Woldenberg.

Після повернення до Польщі Францішек Непокульчицький продовжив підпільну діяльність проти комуністичної влади. Служив на посаді заступника командира зони Південь організації «Свобода і Незалежність». У листопаді 1945 року був обраний третім Президентом організації «Свобода і Незалежність».

22 жовтня 1946 р. був заарештований в Кракові польської Службою громадської безпеки. Рік по тому був засуджений до смертної кари, пізніше вирок замінили на довічне ув'язнення. У грудні 1956 р. був звільнений з ув'язнення.

Францішек Непокульчицький помер 11 червня 1974 р. у Варшаві.

Нагороди

Примітки
  1. Franciszek «Teodor» Niepokólczycki (ID: psb.19916.1)

Література
  • Rocznik Oficerski 1924 Ministerstwo Spraw Wojskowych, Oddział V Sztabu Generalnego Wojska Polskiego, Warszawa 1924 стр. 816, 836.
  • Rocznik Oficerski 1928 Ministerstwo Spraw Wojskowych, Warszawa 1928 стр. 578, 605.
  • Rocznik Oficerski 1932 Biuro Personalne Ministerstwa Spraw Wojskowych, Warszawa 1932 стр. 259, 751.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.