Францішек Смолька

Францішек Ян Смолька (5 листопада 1810, Калуш, нині Україна — 4 грудня 1899, Львів) — польський політик, правник, президент австрійської Державної ради в 1880-х роках.

Францішек Ян Смолька
Franciszek Jan Smolka
Народився 5 листопада 1810(1810-11-05)
Калуш, нині Україна
Помер 4 грудня 1899(1899-12-04) (89 років)
Львів
Поховання
Личаківський цвинтар[1] : 
Громадянство  Австрійська імперія →  Австро-Угорщина
Національність поляк
Діяльність правник, політик
Галузь право
Alma mater Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Науковий ступінь докторський ступінь[2]
Знання мов німецька і польська
Членство Галицьке господарське товариствоd
Посада посол до Галицького сейму[3], член Палати Цислейтаніїd[3], Посол до Австрійського райхстагуd[3], член Палати Цислейтаніїd[3], член Палати Цислейтаніїd[3], член Палати Цислейтаніїd[3] і Member of the House of Lords (Austria)d[3]
Партія Польський клубd
Діти Станіслав Смолька[3]
Автограф

Життєпис
Пам'ятник Ф. Смольці, Львів
Могила, Личаківський цвинтар

Народився 5 листопада 1810 в м. Калуш (… округ, Королівство Галичини і Володимирії, Австрійська імперія, нині Івано-Франківської области, Україна) в родині поручника війська Австрійської імперії, потім соляного урядовця Вінцентія Смольки (Вінцента Шмольке[4]), який походив із знімеченої чеської родини (за іншими даними, батько — німець[4]), що осіла в Пруській Сілезії, та його дружини Анни Немет — угорки за походженням.

Спочатку навчався вдома, потім у домініканів у Львові. У 1831 році закінчив відділ права Львівського університету. Працював у прокуратурі скарбниці у Львові. У 1834 році почав працювати в адвокатській канцелярії Павела Родаковского, у 1836 році захистив докторат права. У 1840 році відкрив власну адвокатську канцелярію.

Після виїзду Северина Ґощиньского з Галичини (літо 1838) був фактичним керівником «Стоваришення люду польського». Протидіяв повстанським тенденціям у ньому, агітації серед селянства, практично розкрив конспірацію. 29 серпня 1841 був заарештований, 3,5 роки відбув у в'язниці. До нього неприхильно ставився Людвік Яблоновський, сприяв вийти з ув'язнення Гуґо Вісьньовский. 21 січня 1845 отримав вирок смерті водночас з помилуванням; був позбавлений адвокатської практики, працював у канцеляріях інших адвокатів.

1848 — брав участь у революційних подіях у Відні, під час яких намагався врятувати від самосуду збуреного натовпу військового міністра графа Лятура, але марно — його повісили на очах у Смольки. 1848 року був членом польської Центральної національної ради.

Після революції 1848 набув маєтки в Моршині (тут експериментував з дренуванням), Корчині, Крушельниці. З 1861-го член міської ради Львова. 1868 року створив у Львові «Народно-демократичне товариство» для протидії тій частині польського міщанства, яка під керівництвом Ф. Земялковского погоджувалась на компроміс з Віднем.

У 1860-х роках був ініціатором і керівником побудови «Кургану Люблінської унії» на Високому Замку у Львові.

1871 року програв кілька голосів під час виборів на посаду президента міста Львова Флоріанові Зємялковскому. Також у цей час мав бізнесові невдачі та значні борги, через що вирішив накласти на себе руки — перерізав горло лезом бритви, однак його врятували лікарі. Борги після продажу маєтків допоміг виплатити граф Володимир Дідушицький.[5]

1881 — обраний президентом Палати послів Державної ради (нижня палата австрійського парламенту). Після відставки цісар надав Ф. Смольці місце дожиттєвого члена Палати панів (Палаті вельмож) австрійського Райхрату.

Проживав і помер на другому[6] поверсі будинку № 18 на вул. Словацького.[7] Був похований урочисто коштом влади краю на Личаківському цвинтарі Львова[8][9].

Вшанування

На площі П. Григоренка у Львові (колись площа Ф. Смольки) у 1913-1949 стояв пам'ятник[10] Францішекові Смольці,[11] виконаний Тадеушем Блотницьким[12]).

Див. також

Зауваги

    Примітки
    1. Личаківський некрополь — С. 229.
    2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #138466173 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
    3. Wer ist Wer
    4. Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 77.
    5. Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 79.
    6. Може, то стара нумерація, тоді — на 3-му.
    7. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 144.
    8. Kieniewicz S. Smolka Franciszek Jan (1810—1899)… — S. 317.
    9. Його могила поруч із могилою Володимира Івасюка.
    10. 1939 року у Львові зник пам'ятник калушанину Франциску Смольці, який був президентом парламенту Австро-Угорщини. ФОТО
    11. Козловський Борис. Францішек Смолька насипав курган на Високому Замку Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.
    12. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 140.

    Джерела
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.