Франческо Паоло Тості

Франческо Паоло Тості народився в Італії в невеликому прибережному містечку Ортона 9 квітня 1846 року в сім'ї торговця, в якій став п'ятою дитиною.

Початкову освіту отримав в місті Неаполь, в Королівському коледжі при церкві Сан-П'єтро в Маєллі. Музичну освіту по класу скрипки і композиції здобув у консерваторії. Однак, внаслідок важкої хвороби залишив навчання і повернувся в рідну домівку, де кілька місяців практично не вставав з ліжка. Після того, як недуга відступила, Франческо Паоло Тості відчайдушно маючи потребу в грошах, провів деякий час в Анконі, а потім оселився в італійській столиці. У Римі Тості посміхнулася вдача — він познайомився з відомим піаністом, диригентом і композитором того часу Джованні Сгамбаті, в особі якого знайшов гарного друга і вчителя. За сприяння Сгамбаті, Тості взяв участь в концерті, серед глядачів якого була і принцеса Маргарита Савойська, що пізніше стала королевою Італії.

Майбутня королева була підкорена виступом Франческо і призначила Тості професором співу, а трохи пізніше — куратором Державного музичного архіву Італії. Франческо Тості тривалий час давав концерти на яких виконував написані ним же музичні твори в Лондоні, Римі та інших містах Європи.

Тості значний час присвятив педагогічній діяльності: спочатку був придворним учителем співу в столиці Італії.

У 1875 році Франческо Паоло Тості приїхав в Англію, де був представлений у вищому світі. Тості став частим гостем модних салонів. Працював придворним музикантом — учителем співу. З 1880 року, викладав музичні дисципліни при англійському дворі. Популярність Тості росла і до 1885 року він став автором одних з найбільш наймодніших хітів в Англії. У Лондоні отримує звання Професора Лондонської академії музичного та драматичного мистецтва, де також проводить заняття зі студентами.

У 1912 році Франческо повернувся до Італії, вирішивши провести залишок життя на Батьківщині[5].

Франческо Паоло Тості помер 2 грудня 1916 року в Римі.

Тості був одним з найяскравіших представників італійської камерної вокальної школи кінця 19 початку 20 сторіччя. Світову славу композитору принесли численні канцони, романси, вокальні дуети та неаполітанські пісні[6]. Тості — автор понад 150 пісень і романсів (в основному на слова італійських авторів)[7]. Деякі з них стали справжніми перлинами жанру: ці прекрасні мелодії пережили свій час і ось вже більше ста років складають найбільш ефектну частину репертуару багатьох оперних співаків усього світу (особливо тенорів) — від великого сучасника Тості Карузо і до вокалістів наших днів.

До найбільш популярних творів Тості, з точки зору репертуару видатних тенорів XX сторіччя, можна віднести такі мистецькі пісні, як:

• A vucchella[8]
• Ideale[9]
• L'alba sepàra dalla luce l'ombra[10]
• La Serenata[11]
• L'ultima canzone[12]
• Luna d'estate[13]
• Marechiare[14]
• Non t'amo più[15]
• Vorrei morire[16]

Диски з програмою тільки з творів Тості випускали Карло Бергонці[17], Хосе Каррерас[18] і Луїджі Альва[19].