Фредерік Петіжан

Фредерік Петіжан (фр. Frédéric Petitjean [fʁe.de.ʁik pə.ti.ʒɑ̃]; *1 листопада 1969 (52 роки)(19691101), Фонтенбло) — французький письменник, сценарист, режисер.

Фредерік Петіжан
Frédéric Petitjean
Народився 1 листопада 1969(1969-11-01) (52 роки)
Фонтенбло
Громадянство Франція
Діяльність Письменник, сценарист, кінорежисер
Alma mater Університет Париж IV
Мова творів Французька, Американська англійська
Нагороди
Сайт: fredericpetitjean.com
 Фредерік Петіжан у Вікісховищі

Біографія

Освіта

Фредерік Петіжан здобув ступінь бакалавра філолога. Він продовжив навчання в Університеті Париж IV Сорбонна. Там закінчив навчання, отримавши ступінь магістра сучасної літератури. Також Фредерік отримав аналогічну ступінь Колумбійського університету (Нью-Йорк) — з порівняльного літературознавства.

Літературна та театральна діяльність

Уперше Фредерік почав писати в 11 років[1]. 1983 року, в 14-річному віці Петіжан завершив театральну п'єсу «Сімейна рада», яку було поставлено на сцені ліцею Жоліо-Кюрі (муніципалітет Даммарі-ле-Лі).

1990 року відбувся дебют Ф. Петіжана як професіонального драматурга. У віці 21 року він написав п'єсу «Фортепіанний блюз». Також автор зіграв одну з ролей цього спектаклю, який було поставлено в Національному театрі Фонтенбло та на Авіньйонському фестивалі. 1991 року до 100-річчя ювілею Музею мистецтв і народних традицій Петіжан створив п'єсу «Акробати».

1993 року Петіжан зіграв у своєму спектаклі «Біля брами пекла». Цю п'єсу було поставлено в Театрі Ренар (Париж), Театрі комедії (Сент-Етьєн) і Національному театрі Реймса за участі солістів Паризької національної опери. 1994 року Фредерік зіграв у спектаклі режисера Елен Сінк « Але хто вбив Маргарет?», який було поставлено у театрі Ванва (передмістя Парижа).

Участь у кінематографі

Протягом 1995–2003 років Петіжан працює переважно у США. У компанії Discreet Logic він обіймає позицію скрипт-доктора. Водночас консультує інші американські студії щодо переписування сценаріїв. Завдання Фредеріка — адаптувати до цифрових технологій частини сюжетів зі спецефектами.

У той час Discreet Logic співпрацювала з виробниками таких повнометражних фільмів як «Матриця», «Володар перснів», а також з DreamWorks (виробництво анімаційних продуктів). Петіжана було залучено до 17 фільмів, що вийшли в прокат.

1998 року Фередрік уперше сів у крісло кінорежисера. Він зняв два відео на замовлення американських компаній Silicon Graphics і Autodesk. Другий із цих фільмів — вирізка з Чемпіонату світу з футболу 1998, який відбувся у Франції. Відеоролик розійшовся у США на DVD накладом у 5000. Також на мундіалі Фредерік Петіжан відповідав за програмне забезпечення Discreet Logic і Silicon Graphics.

2006 року вийшла у світ комедія «Мадам Ірма», що стала першим повнометражним фільмом з ґрунтовною участю Петіжана. Він запропонував ідею та написав сценарій (разом з Дід'є Бурдоном)[2]. Серед його наступних сценарних проектів помітне місце посідають «Наші кращі відпустки» (2012, реж. Філіп Лелуш)[3] та «Одинак» (2013, реж. Крістоф Оффенштейн)[4].

2010 року Петіжан зіграв у короткометражному фільмі «Криваве дроблення» (реж. Ерік Перисе, студія Eight 35). Стрічка отримала Пермію за кращу короткометражку на Міжнародному поліцейському кінофестивалі в Льєжі (Бельгія)[5].

2015 року француз зняв свій перший фільм як режисер — комедію «Тричі нічого». Він також запропонував ідею та написав сценарій. Це історія про трьох людей, що зустрілися в лікарні після невдалої спроби самогубства. Під час лікувальних процедур вони намагаються схилити на свій бік їхнього психолога[6].

2018 року Петіжан знімає другу повнометражну стрічку — «Холодна кров» (робоча назва «Останній крок»). Головний герой (грає Жан Рено) — найманий убивця, що вийшов у відставку та живе відлюдником на березі далекого озера. Персонажу доводиться порушити відлюдництво та врятувати дівчину, яка випадково опинилася поряд. Основні зйомки відбулися в Карпатах (Закарпатська область) та Києві[7].

Фільмографія

Джерело:[8].

Режисер

Сценарист[lower-alpha 1]
  • 2000: Клієнт завжди мертвий / Six feet unders (для HBO)
  • 2001: Братья по зброї / Band of brothers (для HBO)
  • 2003: В'язниця закривається / Prison ferme (компанія «FEW»)
  • 2005: Вірус та цунамі / Virus et Tsunami (кінокомпанія «Gedeon Programmes» Стефана Мійєра)
  • 2005: Принц Жаба / Le prince Crapaud (Паскаль Дюшен)
  • 2005: Мадам Ірма / Madame Irma (Дід’є Бурдон)
  • 2005: Останній вихід / Last Exit (кінокомпанія «Thelma films»)
  • 2006: Робін де Бельвіль / Robin de Belleville (компанія «Outsider Films» Лорана Брошана)
  • 2006: Темна сторона Місяця / Dark side of the moon (Бруно Авейян)
  • 2007: Брентвудські вихідні / Brentwood week-end
  • 2008: Старий / Old Up (Патріс Дін'ю)
  • 2008: Париж Шанхай / Paris Shanghai (Джеймс Фоулі)
  • 2008: Дзеркало / The Miror (HBO)
  • 2010: Дуже не пощастило / Very pas de chance (TF1)
  • 2011: Наші найкращі канікули / Nos plus belles vacances (Філіпп Лелуш)
  • 2012: Шанхайська память / Shanghai Memory (Жером Корнюо)
  • 2012: Радіо Титатнік[lower-alpha 2] / Radio Titatnic (Дам'єн Ларер)
  • 2013: Одинак / En solitaire
  • 2013: Люди / Personnes
  • 2014: Вихідні у Брентвуді / Brentwood Week End (TF1)
  • 2014: Чоловіки золота / Des Hommes de l’or (TF1)
  • 2014: Убивство в абатстві Руана / Meurtre à L’Abbaye de Rouen (Крістіан Бонне)
  • 2016: Байкери / Bikers (у співавторстві з Філіппом Лелушем)
  • 2016: Пресинг / Pressing (UAF)

Твори

Романи
Серія «Les Dolce»
  • Frédéric Petitjean. Les Dolce: La Route des magiciens. — Paris : Don Quichotte, 2011. — Т. 1. — 540 с. — ISBN 2359490192. (фр.)(англ.)
Frédéric Petitjean. Les Dolce: La route des magiciens. — Paris : Pocket Jeunesse, 2016. — Т. 1. — 560 с. — ISBN 2266267507. (фр.)
  • Frédéric Petitjean. Les Dolce: Les Cinq Secrets. — Paris : Don Quichotte, 2012. — Т. 2. — 444 с. — ISBN 2359490672. (фр.)(англ.)
Frédéric Petitjean. Les Dolce: Les cinq secrets. — Second édition. — Paris : Pocket Jeunesse, 2016. — Т. 2. — 448 с. — ISBN 2266267515. (фр.)
  • Frédéric Petitjean. Les Dolce: Le dernier puits. — Paris : Pocket Jeunesse, 2016. — Т. 3. — 336 с. — ISBN 2266267663. (фр.)

П'єси

Джерело:[8].

  • 1988: Фортепіанний блюз / Piano Blues
  • 1989: Майстер часу / Le Maître des Temps
  • 1990: Акробати / Saltimbanques
  • 1992: Біля брами пекла / Aux portes de l'enfer
  • 2008: Наші дорогі предки / Nos ancêtres chérie

Примітки
  1. Тут зазначено сценарії, зокрема передані замовнику, але не екранізовані або нереалізовані. Рік написання сценарію може відрізнятися від року виробництва фільму.
  2. Sic — так у джерелі Titatnic.

Посилання на джерела
  1. Триллер «Последний шаг». Фредерик Петижан / UATV Russian // YouTube. — 2018. — 16 квітня. — Дата звернення: 13.12.2018. (рос.)
  2. Madame Irma (2006) : [арх. 08.12.2018] // IMDb. — Дата звернення: 15.12.2018. (англ.)
  3. Nos plus belles vacances (2012) : [арх. 14.02.2017] // IMDb. — Дата звернення: 15.12.2018. (англ.)
  4. En solitaire (2013) : [арх. 16.10.2017] // IMDb. — Дата звернення: 15.12.2018. (англ.)
  5. Bloody Team — Eight 35 = [Кривава команда] : [арх. 26.11.2016] // Eight 35. — Дата звернення: 20.12.2018. (англ.) (фр.)
  6. Realisateur: Trois Fois Rien = [Режисер: Тричі нічого] : [арх. 16.03.2017] // Сайт фільму. — Дата звернення: 20.12.2018. (фр.)
  7. «Последний шаг». Почему Жан Рено решил завершить карьеру в Украине : [арх. 09.04.2018] / Александра Захарова // «Деловая столица». — 2018. — 26 февраля. — Дата звернення: 20.12.2018. (рос.)
  8. Frédéric Petitjean // AS Talents. — Дата звернення: 20.12.2018. (фр.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.