Френк Джуліан Спрейг

Френк Джуліан Спрейг
англ. rank Julian Sprague
Френк Джуліан Спрейг
Народився 25 липня 1857(1857-07-25)
Мілфорд (Коннектикут), США
Помер 25 жовтня 1934(1934-10-25) (77 років)
США
Поховання Арлінгтонський Національний Цвинтар
Громадянство  США
Діяльність винахідник, електротехнік
Галузь Електротехніка і електротранспорт
Alma mater Військово-морська Академія США (1878)[1] і Drury High Schoold
Членство AAAS[2], Naval Advisory Board of Inventionsd[1] і American Institute of Electrical Engineersd[1]
Нагороди

Медаль Елліота Крессона (1903)
медаль Едісона (1910)
медаль Франкліна (1921)
медаль Джона Фрица (1935)

Френк Джуліан Спрейг (англ. Frank Julian Sprague; 25 липня 1857 — 25 жовтня 1934)[3] — морський офіцер і винахідник, який вніс значний внесок у розвиток електродвигунів, електричного рейкового транспорту та ліфтів. Особливий вклад він вніс в розвиток міського електричного транспорту міст, що швидко зростали в кінці 19 століття, і створення ліфтів для хмарочосів. Він прославився як «Батько електричної тяги» і перша людина у світі, що створив поїзд з керуванням за системою багатьох одиниць на залізничному транспорті.

Біографія

Дитинство і освіта

Френк Джуліан Спрейг народився 25 липня 1857 року в Мілфорд (штат Коннектикут) в сім'ї Девіда (David Cummings Sprague) і Френсіс (Julia King Sprague) Спрейгів. У школі мав особливі успіхи з математики. У 1874 поступив до Військово-морської Академії США в місті Аннаполіс (штат Меріленд), яку закінчив у 1878 році, ставши 7-м по успішності в класі з 36 учнів[4].

Винахідник ВМС США

Після академії почав служити в військово-морських силах США у званні мічмана. Службу почав на кораблі «Річмонд», потім продовжив службу на кораблі «Миннесота». У 1881 році, коли його корабель стояв у Ньюпорті, Спрейг винайшов інверсійний тип динамо-машини. Потім він перейшов служити на флагман європейської ескадри Ланкастер, на якому встановив першу у військово-морських силах США систему електричного дзвінка для виклику екіпажа з різних відсіків корабля. Спрейг узяв відпустку, щоб бути присутнім у Парижі на електричній виставці в 1881 році та в 1882 році в Лондоні на виставці у Кришталевому палаці, де він був членом журі по преміях у галузі газових двигунів, генераторів та ламп.

Робота в електротехнічній промисловості

У 1883 році Эдвард Х. Джонсон, діловий партнер Томаса Едісона, переконав Спрейга піти у відставку і почати працювати на Едісона. Спрейг став працювати в лабораторії Едісона в Менло-Парк у штаті Нью-Джерсі. До його приходу Едісон проводив багато дорогих експериментів методом проб і помилок. Підхід Спрейга полягав в тому, щоб використати розрахунки і математично оптимальні параметри і таким чином уникнути багатьох непотрібних експериментів. Він зробив багато важливої для Едісона роботи, у тому числі поліпшив балансування розподільних ланцюгів центральних електростанцій Едісона, розробивши математичну модель розподілу електроенергії. У 1884 році він пішов від Едісона і заснував Sprague Electric Railway & Motor Company, яка першою почала виробництво промислових електромоторів. На момент 1886 року компанія Спрейга зробила два важливі винаходи:

  • Працюючий з постійною швидкістю не іскристий двигун зі щітками. Вперше був винайдений двигун який підтримував постійну швидкість під змінним навантаженням.
  • Рекуперативне гальмування. Метод гальмування за рахунок перетворення кінетичної енергії в електричну (при гальмуванні двигун працює як генератор) і віддачі її в електричну мережу. Його регенеративна гальмівна система зіграла важливу роль в розвитку електропоїздів та електричних ліфтів.

Трамвай
Поштова листівка 1923 роки із зображенням трамваю в Ричмонді, штат Вірджинія, де Спрейг успішно продемонстрував свою нову систему в 1888 році

Спрейг удосконалив струмоприймач трамваю[5], який винайшов в 1885 році Чарлз Джозеф Ван Діполь, зробивши його надійним і безпечним. Трамвай набув свій сучасний вигляд із струмознімачем на даху. Довів практичність системи рекуперативного гальмування. Після тестування свого трамваю у кінці 1887 і на початку 1888 року створив першу успішну велику електричну трамвайну систему протяжністю 12 миль[3], яка почала працювати 2 лютого 1888 року[6] в Ричмонде штат Вірджинія.

Система багатьох одиниць

У 1887 році на естакадній залізниці Чикаго Спрейг уперше у світовій практиці створив електропоїзд, керований за системою багатьох одиниць[7]. Після цього успіху швидко послідували контракти в Брукліні та Бостоні. Технічно значно складніше завдання створення поїзду з управлінням за системою багатьох одиниць на безрейковому транспорті була вирішена тільки через 79 років[8][9] київським винахідником Володимиром Пилиповичем Векличем[10][11], коли в 1966 році він створив перший у світі[12] тролейбусний поїзд[13]. Поїзда, керовані за системою багатьох одиниць, успішно експлуатуються і нині. Впродовж подальших двох років компанія Спрейга виконала контракти на сто десять трамвайних систем у великих і малих містах по усій території Сполучених Штатів[14], Італії та Німеччині, а також для метро Нью-Йорка[15]. У 1890 році його компанія була поглинена Edison General Electric[3].

Електричні ліфти

У 1892 році Спрейг заснував Sprague Electric Elevator Company. Спільно з Чарльзом Праттом (Charles R. Pratt) він розробив електричний ліфт Спрейга-Пратта. Їх ліфт відрізнявся більшою швидкістю і вантажопідйомністю, ніж гідравлічні або парові ліфти. Sprague Electric Elevator Company встановила 584 ліфтів по всьому світу[16]. У 1895 році Спрейг продав свою компанію, і вона стала частиною Otis Elevator Company.

Родина

Спрейг був одружений двічі — на Мері Кітінг і Харієт Чапман Джонс. У нього були три сини і дочка[3].

Смерть

Помер 25 жовтня 1934 року. Похований на Арлінгтонському національному цвинтарі[3].

Нагороди

Див. також

Примітки
  1. https://www.science.org/doi/pdf/10.1126/science.42.1081.371.a
  2. NNDB — 2002.
  3. Biography: Frank J. Sprague. IEEE Global History Network. IEEE. Процитовано 1 серпня 2012.
  4. Kirby, Ed. Inventor Frank Sprague. Seldom Told Tales of Sharon (Book 3). Sharon, Connecticut: The Sharon Historical Society. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 8 травня 2014.
  5. Middleton, William D. (1967). The Time of the Trolley, pp. 63-73. Milwaukee: Kalmbach Publishing. ISBN 0-89024-013-2.
  6. Demoro, Harre W. (1986). California's Electric Railways. Ґлендейл (Каліфорнія): Interurban Press. с. 11. ISBN 0-916374-74-2.
  7. Frederick Dalzell. Engineering Invention: Frank J. Sprague and the U.S. Electrical Industry, 1880—1900. MIT Press, 2009. ISBN 978-0-262-04256-7
  8. Стаття «Який київський винахід зумовив розвиток міського транспорту на декілька десятиліть» (рос.). На сайті «www.autoconsulting.com.ua». Архів оригіналу за 14 вересня 2015. Процитовано 11 вересня 2015.
  9. Фонова М. "Ракета" Веклича // газета "Вечірній Київ", 2 листопада 1970. — С. 2.
  10. Енциклопедія сучасної України: в 25 т. / Під ред. І. М. Дзюба та ін. — Київ : 2005. — Т. 4. — С. 187 — ISBN 966-02-3354
  11. Брамський К.А.Тролейбусний потяг Володимира Веклича // газета «Всеукраїнська технічна газета», 11 грудня 2003 р.
  12. Брамський К.А. Перший у світі тролейбусний поїзд // Міське господарство України. — 2013. — № 4. — С. 30-31. — ISSN 0130-1284
  13. Веклич В. П. Поїзд із тролейбусів МТБ-82 з керуванням за системою «багатьох одиниць» // Міське господарство України. — 1967. — № 2. — С. 37-38. — ISSN 0130-1284
  14. Miller, Barbara S. (24 вересня 2012). Feline Frank top cat at trolley museum. Observer-Reporter. Архів оригіналу за вересень 26, 2012. Процитовано 25 вересня 2012.
  15. Cudahy, Brian (2003). A Century of Subways: Celebrating 100 Years of New York's Underground Railways. New York: Fordham University Press. с. 202. ISBN 0-8232-2292-6.
  16. Five-horse power Lundell brand electric motor, used at the Cockatoo Island Dockyard, Sydney, Національний музей Австралії

Джерела
  • Frederick Dalzell. Engineering Invention: Frank J. Sprague and the U.S. Electrical Industry, 1880—1900. MIT Press, 2009. ISBN 978-0-262-04256-7
  • William D. Middleton and William D. Middleton III. Frank Julian Sprague: Electrical Inventor and Engineer. Indiana University Press, 2009. ISBN 978-0-253-35383-2
  • Harold Clarence Passer. Frank Julian Sprague, father of electric traction, 1857—1934. Harvard University Press, 1952.
  • Harriet Chapman Jones Sprague. Frank J. Sprague and the Edison myth. New York, William-Frederick Press, 1947.
  • Brittain, J.E. «Frank J. Sprague and the electrification of urban transportation» in Proceedings of the IEEE, Vol. 85 (7), July 1997. pp. 1183—1184.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.