Фридріх Вільгельм Шадоу

Фридріх Вільгельм фон Шадоу — син скульптора Йоганна Готтфріда Шадоу. Свої перші уроки мистецтва Фридріх отримав від батька.

У 20 років Фридріх Вільгельм вступив до Берлінської академії мистецтв і навчався там у Фридріха Георга Вейча та Карла Вільгельма Ваха. У 1806 портрет Юлії Цельтер роботи Шадоу взяв участь у великій академічній виставці. Донька Карла Фрідріха Цельтера постала на портреті в образі святої Цецилії Римської у стилі Джона Флаксмана. У 1806—1807 Шадоу перебував на службі в прусській армії.

Успішно закінчивши Академію, Фридріх Вільгельм разом із братом скульптором Рудольфом Шадоу вирушив до Італії. Там він познайомився з датським скульптором Бертелем Торвальдсеном, а через нього увійшов до кола художників, які оберталися навколо Кароліни фон Гумбольдт. Творчість назарейців Петера фон Корнеліуса, Фрідріха Овербека, Філіпа Фейта та Карла Вільгельма Ваха справила на Шадоу велике враження, і він вирішив приєднатися до цієї групи у 1813 році.

Фридріх Вільгельм фон Шадоу

У 1814 під впливом Фрідріха Овербека Шадоу перейшов у католицтво. Під час свого перебування у Римі Шадов писав переважно монументальні полотна на релігійну тематику в академічно-класицистському стилі.

У 1816—1818 разом із Корнеліусом, Овербеком та Фейтом Шадоу брав участь у оформленні вілли Бартольди. Влітку 1819 на прохання Карла Фрідріха Шинкеля Шадоу повернувся до Берліна, де отримав звання доцента в Берлінській академії мистецтв.

В 1820 Шадоу одружився з Шарлоттою фон Грошке, донькою придворного лікаря Йогана Готліба фон Грошке. У їхньому шлюбі народилися донька Софія, яка згодом стала дружиною Ріхарда Газенклевера, і син Йоганн Готфрід Рудольф Шадоу, який згодом став генерал-лейтенантом прусської армії.

У 1822—1825 Шадоу керував у Берліні великою майстернею, де завдяки заступництву короля навчалося багато учнів. В кінці 1825 Шадоу закрив майстерню і був призначений пруським міністром у справах культів Карлом фон Штейном цум Альтенштейном директором Дюссельдорфської академії мистецтв, став наступником Петера фон Корнеліуса. Через кілька років у Дюссельдорф прибули найталановитіші його учні, серед яких були Едуард Бендеман, Теодор Гільдебрандт, Юліус Гюбнер, Франц Іттенбах, Генріх Гофман, Карл Фрідріх Лессінг і Карл Фердинанд Зон, що сприяло становленню Дюссельдорфської художньої школи.

У 1857 напередодні свого 69-го дня народження Шадоу розбив удар, від якого він уже не зміг оговтатися. Через два роки Шадоу склав усі свої повноваження та пішов із громадського життя.

• 
  Святе сімейство . 1818, Нова Пінакотека, Мюнхен .
• 
  Портрет юної римлянки (Ангелін Магтті). 1818, Нова Пінакотека, Мюнхен .
• 
  Марія Потоцька, уроджена Ржевуська, в одязі епохи ренесансу . 1820-ті, Національний музей (Варшава) .
• 
  Венцеслав та Костянтин Потоцькі, сини Марії Потоцької (Ржевуської) та Ярослава Потоцького . 1820, Національний музей (Варшава) .
• 
  Муза трагедії (малюнок). Після 1802, музей Кунстпаласт, Дюссельдорф .
• 
  Подвійний портрет принца Фрідріха Прусського та принца Вільгельма Сольмс-Браунфельського у кірасирській формі. 1830, музей Кунстпаласт, Дюссельдорф .
• 
  Міньйона . 1828, Музей образотворчих мистецтв (Лейпциг) .
• 
  Пам'ятник Фрідріху Вільгельму фон Шадову у Дюссельдорфі . 1869, скульптор Август Віттіг. Пам'ятник зберігся .

• Шадов // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фридрих Вильгельм фон Шадов

• Бібліографія. Фридріх Вільгельм Шадоу // Національна бібліотека Німеччини
• Европейское искусство: Живопись. Скульптура. Графика: Энциклопедия: В 3 т. — М.: Белый город, 2006.^{[недоступне посилання з Октябрь 2019][недоступне посилання]}