Фрідріх Долльман
Фрі́дріх Карл А́льберт До́лльман (нім. Friedrich Karl Albert Dollmann; нар. 2 лютого 1882 — пом. 28 червня 1944) — німецький генерал-полковник, учасник Першої та Другої світової війни.
Фрідріх Карл Альберт Долльман | |
---|---|
Friedrich Karl Albert Dollmann | |
| |
Народження |
2 лютого 1882 Вюрцбург, Німеччина |
Смерть |
28 червня 1944 (62 роки) Ле-Ман, Франція інтоксикація |
Поховання | Champigny St. André German War Cemeteryd |
Країна |
Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх |
Роки служби | 1899–1944 |
Звання | Генерал-полковник |
Командування |
9-й армійський корпус 7-ма армія |
Війни / битви |
Перша світова війна Друга світова війна Західний фронт * Французька кампанія * Операція «Оверлорд» |
Нагороди | |
Фрідріх Долльман у Вікісховищі |
Біографія
Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З лютого 1930 року — начальник штабу 7-го військового округу. З 1 лютого 1931 року — командир 6-го артилерійського полку. З 1 жовтня 1932 року — командувач артилерією 7-го військового округу і начальник військового відділу «Мюнхен». З 1 лютого 1933 року — інспектор артилерії сухопутних військ. З 1 травня 1935 року — командувач 9-м армійським корпусом і 9-м військовим округом.
З 25 серпня 1939 року — командувач 7-ю армією, яка під час Польської кампанії перебувала в Німеччині. Під час Французької кампанії займав позиції вздовж лінії Зіґфріда. Вже після поразки французької армії Долльман перейшов у наступ і 19 червня 1940 року з'єднався з частинами генерала Гудеріана, оточивши близько 400 000 солдатів у Вогезах. Після поразки Франції 7-ма армія залишена на окупованій території і протягом наступних чотирьох років в бойових діях не брала участі. Коли союзники висадились у Франції, Долльман не зміг організувати опір. 26 червня 1944 року капітулював Шербур. Після цього Долльман був звинувачений у злочинній халатності іпроти нього розпочали слідство. 29 червня Гітлер вимагав віддати Долльмана під суд і відсторонив його від командування. Помер від інфаркту.
Військова кар'єра
- 1 листопада 1899 — кадет
- 6 лютого 1900 — фенріх
- 4 березня 1901 — лейтенант
- 23 жовтня 1910 — обер-лейтенант
- 1 жовтня 1913 — гауптман
- 1 жовтня 1921 — майор
- 1 квітня 1927 — оберст-лейтенант
- 1 лютого 1930 — оберст
- 1 жовтня 1932 — генерал-майор
- 1 жовтня 1933 — генерал-лейтенант
- 1 квітня 1936 — генерал артилерії
- 19 липня 1940 — генерал-полковник
Нагороди
- Медаль принца-регента Луїтпольда з короною
- Медаль (12 березня 1905)
- Корона (24 жовтня 1909)
Перша світова війна
- Залізний хрест 2-го класу (18 вересня 1914)
- Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (16 листопада 1914)
- Залізний хрест 1-го класу (21 лютого 1916)
- Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами і короною (13 травня 1918)
- Хрест «За вислугу років» (Баварія) 2-го класу (24 роки) (20 червня 1918)
Міжвоєнний період
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (21 грудня 1934)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) (29 вересня 1936) — отримав 4 медалі одночасно.[1]
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (22 травня 1939)[1]
Друга світова війна
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» особливого класу (40 років) (9 вересня 1939)[1]
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (11 грудня 1939)
- 1-го класу (10 березня 1940)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- Лицарський хрест (24 червня 1940)
- Дубове листя (№518; 1 липня 1944) — нагороджений посмертно.
Література
- Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.331-332 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Harrison, George A., Cross-Channel Attack. The United States Army in World War II: The European Theater of Operations, 1951. Reprint, Washington, D.C., 1970.
- Ryan, Corneilius. The Longest Day, New York, 1949.
- Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921–1945, Bd. 3, Bissendorf 1994.
- Richard Brett-Smith: Hitler's Generals, Osprey Publishing, London 1976.
- Peter Lieb: Konventioneller Krieg oder NS-Weltanschauungskrieg — Kriegführung und Partisanenbekämpfung in Frankreich 1943/44, R.Oldenbourg, München 2007 (= Quellen und Darstellungen zur Zeitgeschichte, Bd.69).
- Митчем С., Мюллер Дж. Командиры Третьего рейха = Hitler's Commanders. — Смоленск : Русич, 1995. — 480 с. — (Тирания) — 10 000 прим. — ISBN 5-88590-287-9. (рос.)
- Marieluise Dollmann: Das Leben meines Vaters Friedrich Dollmann 1882–1944, Manuskript 2000, ASIN: B0077B7M1U
- Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921-1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 3: Dahlmann–Fitzlaff. Osnabrück 1994. ISBN 3-7648-2443-3. S. 178.
Посилання
- Generaloberst Friedrich Dollmann
- Friedrich Dollmann[недоступне посилання з липня 2019]
- Dollmann, Friedrich Karl Albert
- Dollmann, Friedrich — нагороди генерал-полковника Долльмана (англ.)