Фрідріх Кройцвальд

Фрі́дріх Ра́йнгольд Кро́йцвальд (ест. Friedrich Reinhold Kreutzwald; 26 грудня 1803 — 25 серпня 1882) — естонський поет, письменник, фольклорист, просвітитель, лікар та громадський діяч. Основоположник естонської національної літератури.

Фрідріх Райнгольд Кройцвальд
нім. Friedrich Reinhold Kreutzwald
Фрідріх Кройцвальд
Ім'я при народженні ест. Friedrich Reinhold Kreutzwald
Народився 26 грудня 1803(1803-12-26)
маєток ест. Jõepere біля Везенберґу
Помер 25 серпня 1882(1882-08-25) (78 років)
Тарту
Поховання
цвинтар Рааді : 
Країна  Російська імперія
Національність естонець
Діяльність перекладач, поет, дитячий письменник, лікар-письменник, письменник, збирач казок
Відомий завдяки основоположник естонської національної літератури
Alma mater Тартуський університет
Знання мов естонська[1] і німецька
Членство Угорська академія наук

Біографія

Батьки Фрідріха були кріпаками[2] в маєтку Їепере, Вірумаа (тепер волость Кадріна, Ляяне-Вірумаа). Батько Фрідріха Юхан Кройцвальд (1766—1832) був шевцем, а потім комірником. Мати Анна (1770—1846) працювала покоївкою. 1815 року, за рік до скасування кріпосницького права в Естонії, батькові вдалося отримати вільну. Цього ж року Кройцвальд почав учитися у Везенбердзі, але незабаром був змушений покинути навчання через брак коштів. Пізніше продовжив учитися в Ревелі (нині Таллінн), склав іспити на звання вчителя і там же працював у початковій школі. 1833 року Кройцвальд закінчив медичний факультет Імператорського університету Тарту. 1833—1877 рр. працював муніципальним лікарем у Виру[3]. Фрідріх Кройцвальд був членом багатьох наукових товариств Європи[4] та отримав почесні докторські ступені від ряду університетів[5].

Літературна діяльність

З 1840 року публікував свої праці естонською мовою. Ще будучи студентом, Кройцвальд збирав і записував народні перекази й пісні, а в 1840-х з'явився цілий ряд його статей про естонські старожитності, міфологію, народні перекази, казки й пісні. Крім того, він склав національний епос Калевіпоеґ (Син Калева)[6], матеріал до якого спочатку збирав його друг Фрідріх Роберт Фельман[7].

Кройцвальд вважається автором першої оригінальної естонської книжки[8]. Він був одним з лідерів національного пробудження, а також зразком і покровителем молодої естонськомовної інтелігенції.

Особисте життя

18 серпня 1833 Фрідріх Кройцвальд одружився з Марі Елізабет Сядлер (1805—1888). Весілля відбулося в Віру-Нігула. Подружжя мало двох дочок і сина. Старша дочка, Адельгайд Анетт Блюмберґ (1834—1895), вийшла заміж за вчителя і громадського діяча Густава Блюмберґа (1834—1892), в них була дочка на ім'я Еліс, єдина онука Фрідріха Кройцвальда (1867 р.н.)[9]. Молодша дочка, Марі Оттілі (1836—1851), померла у віці 15 років. Син Фрідріх Алексіс Кройцвальд (1845—1910) був начальником станції Кадріна[10].

Твори
  • «Wina-katk» («Viinakatk») (1840)
  • «Sippelgas» («Sipelgas») I—II (1843—1861)
  • «Narrilased. Reinuvader Rebane. Lühikene õpetus loodud asjust» (1847)
  • «Ma-ilm ja mõnda, mis seal sees leida on» (I—II vihk) (1848)
  • «Reinuvader Rebane» II osa (1848)
  • «Ma-ilm ja mõnda, mis seal sees leida on» (III—V) (1849)
  • «Risti-sõitjad» (1851)
  • «Lenora. Üks kuulus muistne laulujutt» (1851)
  • «Kalevipoeg» (1857—1861)
  • «Kilplaste imevärklikud […] jutud ja teud» (1857)
  • «Eesti-rahwa Ennemuistsed jutud ja Wanad laulud» I:1860, II: 1864
  • «Angervaksad» (1861)
  • «Viru lauliku laulud» (1865, 1926, 1946)
  • «Eestirahwa Ennemuistsed jutud» (1866) (terviktekst)
  • «Lühikene seletus Kalevipoja laulude sisust» (1869)
  • «Rahunurme lilled» I 1871, II 1875
  • «Lembitu» (1885)
  • «Kodutohter» (1879)
  • «Teosed» (1953)

Довідники
  • Короткий курс, як берегти здоров'я («Lühhikenne öppetus terwisse hoidmissest») (1854)
  • Домашній лікар («Kodutohter») (1879)

Редактор
  • Естонський народний календар («Ma-rahva Kassuline Kalender ehk Tähtraamat») (1844)

Вшанування пам'яті

У кількох естонських містах названі на честь Фрідріха Кройцвальда вулиці. Також у кількох містах Естонії є пам'ятники письменникові: в Тарту, Раквере, Виру і Таллінні.

У Виру працює будинок-музей Кройцвальда, також там є Вируська гімназія Кройцвальда.

На його честь названо культурний вебсайт Естонського літературного музею «Століття Кройцвальда».

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. A. Plakans, A Concise History of the Baltic States (2011) p. 210
  3. F-Reinhold Kreutzwald
  4. Kalevipoeg, a Great European Epic
  5. Friedrich Kreutzwald — The Father of Estonian Literature
  6. Fr. R. Kreutzwald — kingsepapojast linnaarstiks
  7. T. Miljan ed., Historical Dictionary of Estonia (2004) p. 236
  8. History of Kreutzwald Hotel Tallinn. Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
  9. Lauluisa veri pulbitseb nii arstides, poeetides kui ka kodu-uurijates
  10. Eesti biograafiline andmebaas ISIK — KREUTZWALD, FRIEDRICH REINHOLD

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.