Фрідріх Кіль

Фрідріх Кіль (нім. Friedrich Kiel; 8 жовтня 1821, Пудербах, нині в складі міста Бад-Ласфе — 13 вересня 1885) — німецький композитор.

Фрідріх Кіль
нім. Friedrich Kiel
Основна інформація
Дата народження 8 жовтня 1821(1821-10-08) або 7 жовтня 1821(1821-10-07)[1][2][3]
Місце народження Puderbachd, Бад-Лаасфе, Зіген-Віттгенштайн, Арнсберг, Німеччина або Bad Laasphed[3]
Дата смерті 13 вересня 1885(1885-09-13)[1][2][…] (63 роки)
Місце смерті Берлін, Німецька імперія[1][3]
Поховання Старе кладовище дванадцяти апостолівd
Громадянство Німеччина
Професії classical composer, музичний педагог, викладач університету, педагог
Вчителі Зігфрід Вільгельм Денd і Kaspar Kummerd
Відомі учні Waldemar von Baußnernd[4], Jacob Adolf Häggd і Моріц Мошковський
Жанри класична музика
Нагороди
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Талановитий самоук, Кіль почав грати на фортеп'яно в шестирічному віці, писати музику в тринадцятирічному. З переїздом сім'ї Кіля в Шварценау (нині в складі міста Бад-Берлебург) талановитий хлопчик в 1835 році потрапив в поле зору графа Сайн-Вітгенштейн-Берлебург: Кіль був притягнутий до виступів графської капели, пізніше був направлений в Кобург вчитися у флейтиста і композитора Каспара Куммера, а після повернення в 1840—1842 рр. очолював графську капелу. Потім в 1842 року з ним деякий час займався Луї Шпор, після чого Кіль вирушив до Берліна вчитися у Зігфріда Дена і Флодоарда Гейера. У 1852 році його перший зрілий твір, 15 канонів для фортеп'яно тв. 1, був опублікований в Лейпцигу з присвятою Ференцу Лісту, з яким молодий композитор не був знайомий.

Захоплений альпініст, в 60-річному віці Кіль здійснював сходження на найвищі альпійські вершини масиву Монте-Роза.

Творчість

Серед творів Кіля — реквієм (1862), ораторія «Христос» (1870), «Ті Deum», фортеп'янний концерт, камерні твори для фортеп'яно, фортеп'яно зі скрипкою, фортеп'янного тріо, численні пісні. Твори Кіля, особливо ораторія, були широко відомі в Німеччині[5].

Його музичний стиль витримував середню лінію між консервативною традицією, яку успадкував у Роберта Шумана і Фелікса Мендельсона, та реформаторською діяльністю Ференца Ліста. Незважаючи на відому художню помірність, Кіль користувався підтримкою Ганса фон Бюлова, який спочатку відгукнувся на його Варіації і фугу тв. 17 негативно, але потім змінив свою думку.

Викладання

Фрідріх Кіль почав викладати з 1866 року в Консерваторії Штерна (з 1868 року професор), в 1870 році перейшов в організовану Йозефом Йоахімом Берлінську Вищу школу музики. Серед його учнів, зокрема, Антон Аверкамп, Ігнацій Падеревський, Моріц Мошковський, Антоній Стольпе, Бернгард Ставенхаген, Арнольд Коло, Август Бунгерт.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118561936 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  4. Г. Риман Бауснерн // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 87.
  5. Соловьёв Н. Ф. Киль, Фридрих // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.