Фрідріх Теодор фон Фреріхс

Фрідріх Теодор фон Фреріхс (нім. Friedrich Theodor von Frerichs; 24 березня 1819, Аурих — 14 березня 1885, Берлін) — німецький клініцист і патолог.

Фрідріх Теодор фон Фреріхс
нім. Friedrich Theodor von Frerichs
Народився 24 березня 1819(1819-03-24)[1][2][…]
Аурих, Нижня Саксонія, Німеччина
Помер 14 березня 1885(1885-03-14)[1][2][…] (65 років)
Берлін, Німецька імперія
Поховання Старий цвинтар Святого Матвіяd
Країна  Німеччина
Діяльність лікар, інтерніст, викладач університету, патологоанатом
Alma mater Геттінгенський університет
Заклад Кільський університет, Вроцлавський університет, Геттінгенський університет, Шаріте і Гумбольдтський університет Берліна
Ступінь докторський ступінь
Відомі учні Пауль Ерліх і Bernhard Naunynd
Членство Леопольдина
 Фрідріх Теодор фон Фреріхс у Вікісховищі

Медичну освіту здобув у Берліні та Геттінгені; з 1848 року професор в Геттінгені, в 1850 році директор поліклініки в Кілі, в 1851 році професор по кафедрі приватної патології і терапії в Бреславлі і директор клінік. У 1859 році призначений наступником Шенлейна в Берлінському університеті і директором клініки «Шаріте». З 1879 року видавав разом з Лейденом «Zeitschrift für klinische Medizin».

У берлінському особняку Фрерікса в даний час розміщується Посольство Швейцарії.[3]


Біографія

Фрідріх Теодор фон Фреріхс народився 24 березня 1819 року в містечку Аурих. Був сином шинкаря Фрідріха Юргенса і Теди Фреріхс.[4] Фреріхс вивчав медицину в Геттінгенському університеті з 1838 по 1841 рік, як і його брат Юрген (1834-1837). Після отримання докторського ступеня 20 лютого 1841 року він чотири роки працював офтальмологом і хірургом з власною практикою в Ауриху, але в 1846 році повернувся в Геттінген, де отримав ступінь і зайнявся фізіологічно-хімічними дослідженнями. Його перша публікація вийшла під заголовком «Дослідження про жовчі» в 1845 році. У 1848 році він став ад'юнктом-професором Геттінгенського університету. Його спеціальностями тут були насамперед фізіологічно-хімічні дослідження, медична поліклініка та клінічні розтини трупів. У 1850 році був призваний до Кільського університету. Тут же вийшла і його публікація «Брайтська ниркова хвороба і її лікування». Під час Шлезвіг-Гольштейнської війни він в якості військового лікаря взяв на себе керівництво лазаретом в Рендсбурзі. У 1852 році Фреріхс був покликаний в Вроцлавський університет і нарешті, в 1859 році в якості наступника Йоганна Лукаса Шенлейна в Шаріте в Берліні, де він став директором медичної клініки. Пауль Ерліх був його помічником там з 1878 по 1885 рік.[5][6] У 1853 році він був обраний членом Леопольдини. Паралельно з цим він пізніше займався практикою в своєму житловому будинку. У 1882 році він заснував Німецьке товариство внутрішньої медицини в якості першого голови і відкрив перший конгрес терапевтів у Вісбадені. З 1882 по 1884 рік він був 1-м головою. З 1862 року він був обраним членом Американського філософського товариства. Основними напрямками в дослідницькій діяльності Фреріха були обмінні процеси печінки і нирок, відповідні захворювання і їх діагностика. Бернард Наунін, один з його учнів, описав його як впевненого в собі і непохитного. Фреріхс помер від інсульту 14 березня 1885 року, За словами його помічника Крона, від передозування опію. Він був похований на старому церковному подвір'ї Святого Матвія.[7]

У його тодішньому житловому будинку сьогодні знаходиться Швейцарське Посольство в Берліні. Він побудував його для себе і своєї сім'ї в 1869-1870 роках.

Бібліографія
  • De polyporum structura penitiori. Göttingen 1843.
  • Untersuchungen über Galle in physiologischer und pathologischer Beziehung. Göttingen 1845.
  • Commentatio de natura miasmalis palustris. Habilitation, Göttingen 1845.
  • Über Gallert- und Colloidgeschwülste. 1847.
  • Über das Mass des Stoffwechsels, sowie über die Verwendung der Stickstoffhaltigen und stickstofffreien Nahrungsstoffe. In: Archiv für Anatomie, Physiologie und wissenschaftliche Medicin, Leipzig 1849.
  • Ueber Hirnsklerose. In: Archiv für die gesammte Medicin, Jena, Bd. 10, 1849, S. 334–350.
  • Die Bright’sche Nierenkrankheit und deren Behandlung. Friedrich Vieweg und Sohn, Braunschweig 1851.
  • Klinik der Leberkrankheiten. 2 Bände, Braunschweig 1858 und 1861.
  • Ueber den Diabetes mellitus. Berlin 1884.

Література
  • Carl Anton Ewald. Frerichs, Friedrich Theodor von // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1885, Band 21, S. 782–790.
  • Wilhelm Rothert: Allgemeine Hannoversche Biografie Band 1: Hannoversche Männer und Frauen seit 1866, Sponholtz, Hannover 1912, S. 126–128
  • Manfred Stürzbecher. Frerichs, Friedrich Theodor von. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1961, Band 5, S. 404 (Digitalisat).
  • Biographisches Lexikon der hervorragenden Ärzte aller Zeiten und Völker, S. 437, Digitalisat
  • Wilhelm Haberling, Franz Hübotter, Hermann Vierordt: Biographisches Lexikon der herausragenden Ärzte aller Zeiten und Völker. Berlin-Wien 1929–1934. 6 Bände.
  • Peter Schneck: Frerichs, Theodor von. In: Werner E. Gerabek u. a. (Hrsg.): Enzyklopädie Medizingeschichte. De Gruyter, Berlin/ New York 2005, ISBN 3-11-015714-4, S. 437 f.
  • Gothaisches genealogisches Taschenbuch der briefadeligen Häuser, 1908, Zweiter Jahrgang, S.309
  • Hildegard Kurz: Friedrich Theodor Frerichs. Sein Leben und seine Werke. 1819–1885. G.H. Nolte Verlag, Düsseldorf 1938.
  • Ernst Leyden, von: 1. Nachruf: Friedrich Theodor Frerichs. Z. klin. Med. IX. 1885 2. H. 2. Zum Tode Friedrich Theodor Frerichs. Dtsch. med. Wschr. Berlin (1885) S. 117 ff.
  • Moritz Litten: Zum Tode Friedrich Theodor Frerichs. Wien. med. Wschr. 35. Jg. Nr. 15, 1885 S. 465 ff.
  • Bernhard Naunyn: Erinnerungen, Gedanken und Meinungen. München 1925.
  • Hermann Vierordt: Todesursachen im ärztlichen Stande. Stuttgart 1926.
  • Harro Jenss: Friedrich Theodor Frerichs – Begründer der modernen Hepatologie – 200. Geburtstag. Zeitschrift für Gastroenterologie 2019; 57: 291-292.[8]

Примітки
  1. Encyclopædia Britannica
  2. SNAC — 2010.
  3. Axel C. Hüntelmann: Paul Ehrlich: Leben, Forschung, Ökonomien, Netzwerke. Wallstein, Göttingen 2011, ISBN 978-3-8353-0867-1, S. 45.
  4. Blaubuch der Burschenschaft Frisia zu Göttingen. In: vom 1. Juli 1811 bis zur Gegenwart mit Berücksichtigung der Vorperiode seit 1807. Göttingen.
  5. Axel C. Hüntelmann: Paul Ehrlich: Leben, Forschung, Ökonomien, Netzwerke, Göttingen: Wallstein, 2011, ISBN 978-3-8353-0867-1, S. 45.
  6. Wolfgang U. Eckart: Illustrierte Geschichte der Medizin, Springer Verlag Heidelberg, Berlin, New York 2011, zu Friedrich Theodor von Frerichs und Paul Ehrlich S. 127, Illustrierte Geschichte der Medizin 2011
  7. Axel C. Hüntelmann: Paul Ehrlich: Leben, Forschung, Ökonomien, Netzwerke, Göttingen: Wallstein, 2011, ISBN 978-3-8353-0867-1, S. 71.
  8. Harro Jenss: Friedrich Theodor Frerichs – Begründer der modernen Hepatologie – 200. Geburtstag. In: Zeitschrift für Gastroenterologie. 57, Nr. 03, ISSN 0044-2771, S. 291–292 (DOI:10.1055/a-0853-6287).

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.