Фріц Кортнер

Навчався у Віденському університеті музики і виконавського мистецтва. У 1911 році увійшов до берлінської трупи Макса Рейнгардта, у 1916році — до трупи Леопольда Йєснера. У 1915 році дебютував у кіно, активно знімався у фільмах Гарі Піля, а також Фрідріха Вільгельма Мурнау, Роберта Віне, Георга Вільгельм Пабста та ін.

У театрі грав у драмах Шекспіра Гамлет, Отелло, Венеціанський купець), Бюхнера (Смерть Дантона).

Після приходу нацистів до влади емігрував до Великої Британії (1933), потім до США (1937). У 1949 повернувся до Німеччини, продовжив роботу актора і режисера.

Почесна премія німецького кіно (1966).

Гюнтер Ріттнер. Портрет Фріца Кортнера, 1967

Зіграв більше 90 ролей в кіно, нерідко виконував ролі росіян в костюмних історичних драмах, а також в інсценуваннях романів Достоєвського. Один з перших режисерів-постановників драм Беккета.

Написав книгу спогадів «Кожен вечір» (1959, багаторазово перевидавалася). Серед учнів Кортнера — Петер Штайн.

• 1949: Батько А.Стріндберга
• 1951: Мінна фон Барнхельм Г. Е. Лессінга
• 1953: Привиди Ібсена
• 1954: Чекаючи Годо Беккета
• 1961: Тімон Афінський Шекспіра
• 1962: Отелло Шекспіра
• 1963: Річард III Шекспіра
• 1963: Леонс і Лєна Бюхнера
• 1965: Підступність і кохання Шіллера

• 1931: Старанний грішник / Der brave Sünder (за п'єсою В.Катаєва Розтратники)
• 1955: Сараєво / Sarajevo
• 1955: Місто повне таємниць / Die Stadt ist voller Geheimnisse
• 1961: Місія Лісістрати / Die Sendung der Lysistrata (за Арістофаном, телефільм)
• 1969: Буря / Sturm (за Шекспіром, телефільм)
• 1970: Клавіго / Clavigo (телефільм)

• 1920: Сатана / Satanas (реж. Ф. Мурнау)
• 1920: Ніч королеви Ізабели / Die Nacht der Königin Isabeau (реж. Роберт Віне)
• 1921: Брати Карамазови / Die Brüder Karamasoff (реж. Карл Фроліх, за Достоевським)
• 1921: Чорний хід / Hintertreppe (1921, Леопольд Есснер, Пауль Лені)
• 1922: Луїза Міллер / Luise Millerin (реж. Карл Фроліх, за Шиллером)
• 1922: Петро Великий / Peter der Große
• 1923: Нора / Nora (реж. Бертольд Фіртель, за Ібсеном)
• 1924: Руки Орлака / Orlacs Hände (реж. Р. Віне)
• 1927: Марія Стюарт / Maria Stuart (реж. Леопольд Есснер, Фрідріх Фехер)
• 1927: Мата Харі, червона танцівниця / Mata Hari, die rote Tänzeri (реж. Фрідріх Фехер)
• 1927: Життя Бетховена / Das Leben des Beethoven
• 1928: Маркіз де Еон, шпигун мадам Помпадур / Marquis d'Eon, der Spion der Pompadour (реж. Карл Ґруне)
• 1929: Скринька Пандори / Die Büchse der Pandora (реж. Г. В. Пабст, за Ведекіндом)
• 1929: Корабель втрачених душ / Das Schiff der verlorenen Menschen (реж. Моріс Турнер)
• 1930: Інший / Der Andere (реж. Р. Віне)
• 1930: Дрейфус / Dreyfus (реж. Ріхард Освальд)
• 1931: Брати Карамазови / Les frères Karamazoff (реж. Федір Оцеп, за Достоевським)
• 1931: Дантон / Danton
• 1935: Абула проклятий / Abdul the Damned (реж. Карл Груне)
• 1943: Дивна смерть Адольфа Гітлера / The Strange Death of Adolf Hitle (реж. Джеймс Хоген)
• 1944: Банда Гітлера / The Hitler Gang
• 1946: Десь у ночі / Somewhere in the Night (реж. Джозеф Манкевич)
• 1946: Дружина Монте-Крісто / The Wife of Monte Cristo
• 1948: Берлінський експрес / Berlin Express (реж. Жак Турнер)
• 1949: Поклик / Der Ruf (реж. Йозеф фон Бакі)
• 1951: Синя борода / Barbe-Bleue (реж. Крістіан Жак)
• 1968: Венеційський купець / Der Kaufmann von Venedig (реж. Отто Шенк, за Шекспіром)

• Brand M. Fritz Kortner in der Weimarer Republik: Annäherungsversuche an die Entwicklung eines jüdischen Schauspielers in Deutschland. Rheinfelden: Schäuble, 1981
• Völker K. Fritz Kortner: Schauspieler und Regisseur. Berlin: Edition Hentrich, 1987
• Schütze P.F. Fritz Kortner. Reinbek bei Hamburg: Rowohlt, 1994
• Critchfield R. From Shakespeare to Frisch: the provocative Fritz Kortner. Söchtenau: Synchron, 2008

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фріц Кортнер

• fritzkortner.de (нім.)^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• http://www.fandango.com/fritzkortner/filmography/p39135 Архівовано 18 січня 2015 у Wayback Machine.
• Фріц Кортнер на сайті oKino.ua