Фріц Фессман

Фріц Фессман (нім. Fritz Feßmann; нар. 25 грудня 1913, Урбах, Вюртемберг пом. 11 жовтня 1944, поблизу Тільзита) — німецький офіцер, майор резерву[1] Сухопутних військ нацистської Німеччини. Один з 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (посмертно, 1944[1]). 11 жовтня 1944 загинув у бою при відбитті радянської танкової атаки поблизу населеного пункту Пакамонен (нім. Pakamonen) у районі міста Тільзит (Східна Пруссія).

Фріц Фессман
Fritz Feßmann
Народження 25 грудня 1913(1913-12-25)
Урбах, Вюртемберг
Смерть 11 жовтня 1944(1944-10-11) (30 років)
поблизу Тільзита, Східна Пруссія
Країна  Третій Рейх
Приналежність  Вермахт
Вид збройних сил  Сухопутні війська
Рід військ танкові війська
Роки служби 19351944
Звання майор резерву[1]
Формування 4-та танкова дивізія
14-та танкова дивізія
5-та танкова дивізія
Командування командир роти
командир 5-го розвідувального танкового батальйону
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
За поранення (нагрудний знак)
Нагрудний знак «За танкову атаку»

Біографія

1 листопада 1935 року Фріц Фессман добровільно вступив на військову службу до 7-го моторизованого розвідувального батальйону. З 1 жовтня 1936 року єфрейтор. У 1937 році відправлений на курси підвищення кваліфікації до Потсдамської школи унтер-офіцерів, що дислокувалася у Крампніці, по закінченню якої отримав військове звання унтер-офіцера. У серпні 1939 року у званні фельдфебеля прийнятий на офіцерські курси.

Участь у Другій світовій війні розпочав під час Польської кампанії командиром взводу у складі 7-го моторизованого розвідувального батальйону 4-ї танкової дивізії генерал-лейтенанта Г.-Г. Райнхардта. Продовжив службу в тому ж розвідувальному батальйоні, який на початку 1940 року перейменували на 7-й розвідувальний танковий батальйон.

У січні 1940 року присвоєно перше офіцерське звання лейтенант резерву (тобто без закінчення військового училища й отримання вищої військової освіти). У складі цього підрозділу брав активну участь у Французькій кампанії. У травні 1940 за проявлену мужність та заслуги нагороджений Залізним хрестом 2-го ступеня. Через місяць у червні 1940 за участь у Французькій кампанії нагороджений Залізним хрестом 1-го ступеня[2].

22 червня 1941 року Фріц Фессман на чолі розвідувального взводу розвідувального батальйону танкової дивізії вторгається на територію Радянського Союзу, бере участь у боях з частинами Червоної Армії на території Білорусі, потім у районі Смоленська.

21 жовтня 1941 року командиром взводу за хоробрість за видатні заслуги на полі бою у ході проведення операції «Тайфун» нагороджений Лицарським хрестом.

З 1 листопада 1941 року обер-лейтенант. Протягом 1942 року — б'ється в районі Орла, з жовтня 1942 року командир 1-ї роти 64-го мотоциклетного розвідувального батальйону 14-ї танкової дивізії генерал-майора Ф.Хейма. 30 листопада 1942 року тяжко поранений у Сталінграді та евакуйований до Німеччини. Доставлений у військовий госпіталь, де йому зробили серйозну операцію.

4 січня 1943 нагороджений дубовим листям ( 170) до Лицарського хреста і підвищений у званні до гауптмана. У червні 1943 року виписаний з госпіталю, призначений викладачем до училища танкових військ. 30 червня 1944 призначений командиром 7-го розвідувального батальйону 5-ї танкової дивізіїЛитві) під командуванням генерала танкових військ К.Декера. 16 серпня 1944 року знову поранений, але залишився у строю зі своїм підрозділом.

11 жовтня 1944 під час ведення бою при відбитті радянської танкової атаки поблизу населеного пункту Пакамонен (нім. Pakamonen) у районі міста Тільзит, коли Фріц Фессман виліз зі своєї бойової машини, перед ним розірвався радянський снаряд, який відкинув його назад на танк і убивши його на місці.

23 жовтня 1944 року гауптман танкових військ Фріц Фессман посмертно нагороджений мечами ( 103) до Лицарського хреста з дубовим листям і підвищений до звання майора.

Див. також

Література

  • Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.(англ.)
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.(нім.)
  • Frey, Gerhard; Herrmann, Hajo: Helden der Wehrmacht III — Unsterbliche deutsche Soldaten. München, Germany: FZ-Verlag GmbH, 2007. ISBN 978-3-924309-82-4.(нім.)
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
  • Thomas, Franz (1997). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 1: A-K. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2299-6.(нім.)

Посилання

Примітки

  1. військове звання майор й Мечі до Лицарського хреста Залізного хреста присвоєні посмертно 23 жовтня 1944
  2. Офіційно нагороду отримав 16 липня 1941
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.