Карл Декер

3 серпня 1914 р. вступив добровольцем на військову службу, фанен-юнкером (кандидат в офіцери) в піхотний полк. З липня 1915 р. — лейтенант. За час війни нагороджений Залізними хрестами обох ступенів і Ганзейским хрестом.

Продовжив службу в Рейхсвері. У 1923—1936 роках — в кавалерії. До початку Другої світової війни — командир протитанкового батальйону, підполковник.

У вересні-жовтні 1939 р. брав участь в Польській кампанії, нагороджений планками до Залізних хрестів обох ступенів (повторне нагородження).

З квітня 1940 р. — командир танкового батальйону. Брав участь в Грецькій кампанії в квітні-травні 1941 р. (з 15 травня 1941 р. — командир танкового полку 2-ї танкової дивізії), нагороджений Лицарським хрестом (№ 306).

З жовтня 1941 р. — на Східному фронті. Бої в районі Вязьми, потім біля Москви, потім в районі Ржева. З лютого 1942 р. — полковник, у серпні 1942 р. нагороджений Золотим німецьким хрестом.

У лютому-березні 1943 р. — в резерві фюрера, у квітні-червні 1943 р. — в інспекції танкових військ. У липні-серпні 1943 р. — командир 21-ї танкової бригади (бої на Курській дузі).

З вересня 1943 р. — командир 5-ї танкової дивізії. Бої в районі Брянська і Гомеля. З грудня 1943 р. Декер у званні генерал-майора. Навесні 1944 р. — бої в районі Бобруйська, потім в районі Ковеля. У травні 1944 р. нагороджений дубовим листям (№ 466) до Лицарського хреста. З червня 1944 р. — генерал-лейтенант.

З жовтня 1944 р. — командувач 39-м танковим корпусом. З грудня 1944 р. — в званні генерал танкових військ. У січні 1945 р. корпус переведений на Західний фронт, в Арденни. У квітні 1945 р. — у Рурському котлі. 21 квітня 1945 р. генерал танкових військ Декер наклав на себе руки, щоб не потрапити в американський полон. 26 квітня 1945 р. — посмертно нагороджений мечами (№ 149) до Лицарського хреста з дубовим листям.

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Ганзейський Хрест (Гамбург)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
  • лицарський хрест (13 червня 1941)
  • дубове листя (№466; 4 травня 1944)
  • мечі (№149; 26 квітня 1945)
• Німецький хрест в золоті (1 серпня 1942)
• 4 рази відзначений у Вермахтберіхт (11 грудня 1943, 2 березня 1944, 5 серпня 1944 і 12 жовтня 1944)

• Сильвестр Штадлер
• Гельмут Дорнер
• Альфред Герман Райнхардт
• Вернер Мумерт
• Артур Юттнер
• Курт Штудент

• Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Wien, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
• Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X.
• Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-20-3.
• Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 2, 1. Januar 1942 bis 31. Dezember 1943. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.
• Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.

• 149. Schwerterträger Karl Decker. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 8 липня 2012. (нім.)
• Decker, Karl — нагороди генерала танкових військ Декера (англ.)