Фріц Фогт
Фріц Фогт (нім. Fritz Vogt; 17 березня 1918, Мюнхен — 3 квітня 1945, Фюрстенфельд) — німецький офіцер, штурмбанфюрер СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Фріц Фогт | |
---|---|
нім. Fritz Vogt | |
Народився |
18 березня 1918 Мюнхен, Баварія |
Помер |
3 квітня 1945 (27 років) Fürstenfeldd, Гартберг-Фюрстенфельд, Штирія, Австрія |
Країна | Німеччина |
Діяльність | військовослужбовець |
Знання мов | німецька |
Учасник | Друга світова війна |
Військове звання | Штурмбанфюрер |
Нагороди | |
Біографія
1 квітня 1935 року вступив в частини посилення СС, служив у штандарті СС «Дойчланд». З квітня 1939 року — командир взводу розвідувального батальйону СС дивізії посилення СС. Учасник Польської і Французької кампанії. З початку 1941 року — командир 2-ї роти свого батальйону. Учасник Балканської кампанії і Німецько-радянської війни. З жовтня 1941 року — викладач юнкерського училища СС в Бад-Тельці, з лютого 1942 року — унтерофіцерського училища СС в Лауенбурзі. Влітку 1943 року переведений в дивізію СС «Мертва голова», потім — в запасний навчальний танковий полк СС. З жовтня 1943 року — командир 1-го батальйону 23-го добровольчого моторизованого полку СС «Норге» добровольчої моторизованої дивізії СС «Нордланд». Учасник боїв під Ленінградом і в районі Нарви, де його частина була майже повністю знищена. Керував відновленням батальйону, який в кінці 1944 року був відправлений в Угорщину, де був включений в склад 5-ї танкової дивізії СС «Вікінг» і в березні 1945 року перетворений на 5-й танковий розвідувальний батальйон СС. Загинув у бою.
Звання
- Манн СС (1 квітня 1935)
- Юнкер СС (1 квітня 1938)
- Штандартенюнкер СС (1938)
- Штандартеноберюнкер СС (1939)
- Унтерштурмфюрер СС (20 квітня 1939)
- Оберштурмфюрер СС (23 квітня 1940)
- Гауптштурмфюрер СС (19 травня 1943)
- Штурмбанфюрер СС (30 січня 1945)
Нагороди
- Цивільний знак СС (№ 158 844)
- Йольський свічник
- Почесна шпага рейхсфюрера СС
- Кільце «Мертва голова»
- Нагрудний знак Німецької асоціації порятунку життя в золоті
- Спортивний знак СА в бронзі
- Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Залізний хрест
- 2-го класу (23 вересня 1939)
- 1-го класу (27 травня 1940)
- Нагрудний знак «За поранення»
- в чорному (10 травня 1940)
- в сріблі (19 червня 1941)
- в золоті (9 лютого 1943)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (4 вересня 1940) — запропонований Вільгельмом Брандтом і представлений Паулем Гауссером 18 червня 1940 року.
- дубове листя (№ 785; 16 березня 1945) — представлений Гербертом Отто Гілле 10 лютого 1945 року.
- Штурмовий піхотний знак в бронзі (грудень 1940)
- Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» в сріблі
- Німецький хрест в золоті (8 лютого 1942)
- Нагрудний знак ближнього бою в бронзі (листопад 1943)
- 3 нарукавні знаки «За знищений танк» (лютий 1945)
Література
- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- MOONEY, PETER, Waffen-SS Knights and their Battles, Schiffer Pub Ltd, 2008.
- THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940—1945, Biblio-Verlag, 1998.
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001