Фундація DEJURE

У назві організації — перші літери слів DEMOCRACY, JUSTICE, REFORMS, з яких складається поняття DE JURE (лат. згідно з правом), що відображає філософію організації: справжня демократія можлива тільки з дієвим правосуддям, шлях до якого лежить через структурні реформи.

Організація працює над оновленням суддівського корпусу шляхом звільнення недоброчесних і некомпетентних суддів та наповненням судової системи якісно новими суддями. Для забезпечення якості процесів очищення й оновлення судової влади організація адвокатує залучення до них громадськості та незалежних міжнародних експертів.

Ключовий експерт напрямку – Михайло Жернаков.

Організація працює над узгодженням законодавства України з вимогами Конвенції про права дитини та іншими міжнародними стандартами щодо прав дитини. Також поширює програми відновного правосуддя, та раннього виведення дітей з кримінального процесу. Організація долучилась до запуску пілотного проєкту Програми відновлення неповнолітніх, що підозрюються у вчиненні злочину, який діє в Україні з 21 січня 2019 року.

Ключова експертка напрямку – Ірина Шиба.

Організація працює над розвитком третейських судів, зокрема над змінами до законодавства, які підвищать їх якість і стимулюватимуть вирішення спорів у них.

Також працює над впровадженням процедури вирішення значних господарських спорів змішаним складом суду, до якого, крім судді, входять присяжні-арбітри, делеговані бізнес-організаціями.

Ключовий експерт напрямку – Тарас Шепель.

Експерти Фундації розробили методологію моніторингу засідань Вищої ради правосуддя (далі ВРП), протягом 2017-2020 років закликали ВРП до здійснення відео-трансляції засідань, які ВРП припинила зі змінами до Регламенту[2].

В 2017 році представники ГО Здійснювали моніторинг[3] та інформування громадськості[3] про перебіг конкурсу до Верховного Суду, що мав перезапустити найвищу судову інстанцію. Це допомогло  запобігти призначенню значної кількості одіозних суддів до Верховного Суду.

Протягом 2018 року експерти Фундації DEJURE перевіряли на доброчесність кандидатів на посаду суддів Конституційного суду України за квотою Президента України та Верховної Ради України, кандидатів до Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Протягом своєї діяльності Фундація DEJURE надавала інституційну, аналітичну та комунікативну підтримку[4] Громадській раді доброчесності (далі ГРД). Крім того, члени Фундації були ініціаторами створення Громадської ради доброчесності та стали її членами (Тарас Шепель та Михайло Жернаков)[5].

Під час президентських та парламентських виборів ГО підготувала порядки денні судової реформи «Порядок денний реформи правосуддя» та «Порядок денний встановлення справедливості» відповідно. Серед кандидатів у президенти порядок підтримав Президент України Володимир Зеленський[6], крім того Андрій Садовий, Дмитро Гнап, Анатолій Гриценко та Руслан Кошулинський[7]. «Порядок денний встановлення справедливості» на парламентські вибори був підтриманий такими політичними партіями: «Слуга Народу», «Батьківщина» та «Голос»[8].

16 жовтня 2019 року було ухвалено президентський законопроєкт No 1008[9], у якому враховано низку зобов’язань політичних сил з «Порядку денного реформи правосуддя».

В 2017 році аналітики Фундації DEJURE дослідили 286 досьє кандидатів в антикорупційні судді за інформацією з публічних джерел та відкритих реєстрів. Спільно з колегами з інших ГО та за підтримки популярного порталу «Українська правда» створили інформаційний ресурс «Негідні кандидати до антикорсуду»[10].

Громадська рада міжнародних експертів взяла до уваги висновки ГО та заблокувала 42 недоброчесних кандидатів до Вищого антикорупційного суду[11].

Фундація DEJURE проаналізувала кандидатів на посаду голови Національного агентства з питань запобігання корупції, у результаті конкурсу головою Національного агентства з питань запобігання корупції призначили кандидата[12], щодо якого не виявила Фундація DEJURE негативної інформації.

Протягом 2018 року було розроблено комунікаційну стратегію для третейських судів[13], щоб забезпечити комунікаційну підтримку становлення третейського розгляду як ефективної і популярної альтернативи державним судам у вирішенні спорів в Україні.

В 2019 році експерти Фундації долучилися до розробки законопроєкту про внесення змін до законодавства про третейські суди[14].

Протягом весни 2018 року - весни 2019 року Фундація DEJURE підтримувала роботу[15] Міжвідомчої координаційної ради (МКР) з питань правосуддя для неповнолітніх[16], що була створена за підтримки Фундації при КМУ[17].

Члени Фундації долучились до розробки законопроекту «Про юстицію щодо дітей»[18], основні новели якого було презентовано у Міністерстві юстиції у жовтні 2018 року[19].

У 2019 році Фундація DEJURE сприяла Міністерству юстиції України та Генеральній прокуратурі України запустити пілотний проєкт Програми відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину[20].

Фундація DEJURE проводила у межах проекту тренінги з базових навичок медіації для адвокатів з Безоплатної правової допомоги[21].

1. У рішенні № 800/592/17 зобов’язали Вищу кваліфікаційну комісію суддів надавати інформацію про членів з урахуванням обмежень, встановлених законом.
2. У рішенні № 9901/105/20 зобов’язали Вищу раду правосуддя надавати результати розгляду подань ВККС про звільнення суддів за результатами кваліфікаційного оцінювання.
3. У справі № 9901/116/20 юристи організації вимагають зобов’язати  Вищу раду правосуддя оприлюднити свої рішення в форматі відкритих даних.
4. У справі 320/4692/20 вимагають зобов’язати Державне підприємство “Інформаційні судові системи” надавати  рішення ЄРСР в форматі відкритих даних на запит.
5. У справі № 320/5846/20 юристи організації вимагають зобов’язати Державне підприємство “Інформаційні судові системи” надавати інформацію про стадії судових справ в форматі відкритих даних на запит.

1. У справі № 9901/589/19 зобов’язали Вищу раду правосуддя надавати матеріали справи позивачам до відкриття дисциплінарних провадження.
2. У справі № 9901/510/18 суди двох інстанцій за скаргою юристів Фундації DEJURE визнали, що ПІБ членів ВРП-доповідачів за скаргами не належать до інформації з обмеженим доступом та зобов’язали Вищу раду правосуддя надавати таку інформацію.