Відкриті дані

У США цілеспрямований розвиток області відкритих державних даних почався 2009 року зі створення ресурсу Data.gov та оприлюднення Директиви Відкритого Уряду США. Своєю чергою, ці ініціативи були продовженням політики розбудови електронного уряду США, що впроваджується з 2002 року.

В ЄС ухвалено Директиву про відкриті дані та вторинне використання інформації у державному секторі № 2019/1024 від 20 червня 2019 року[4]. Держави-члени ЄС мають імплементувати її до 17 липня 2021 року.

В Європі, разом із національними, існує багато загальноєвропейських програм підтримки та розвитку відкритих даних та відповідних ресурсів, що фінансуються за рахунок коштів ЄС. Тут можна згадати проєкти DOPA[5], що розвивається в рамках Сьомої рамкової програми Єврокомісії (FP7)[6].

В РФ влітку 2013 року було ухвалено федеральний закон № 112-ФЗ[7], що вводить поняття відкритих даних та визначає порядок їх оприлюднення на державних ресурсах.

У 2012—2013 роках під впливом розвитку відкритих даних у світі, і зокрема, у сусідніх країнах, та за відсутності державної політики у цій сфері, починає формуватись спільнота активістів, що береться за розбудову відкритих даних в Україні.

Так 1 березня 2013 року з'являється перший проєкт, що пропагує використання відкритих даних — CityScale[8].

Кінець вересня 2013 року — CityScale запускає перший публічний недержавний портал відкритих даних[9].

Квітень 2014 року — поява data.gov.ua як демонстраційного прототипу державного порталу відкритих даних[10].

Червень 2014 року — створюється Державне агентство з питань електронного урядування України.

Травень 2015 року — з ухваленням поправок до Закону України «Про доступ до публічної інформації» в Україні на державному рівні з'являється поняття відкритих даних. А Державне агентство з питань електронного урядування України стає державним органом, що відповідає за реалізацію політики Уряду щодо відкритих даних.

2015 року — публікація дампу бази даних Державних закупівель.

21 жовтня 2015 року — ухвалення КМУ Постанови № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», якою окрім іншого визначаються пріоритетні набори державних відкритих даних обов'язкові до публікації.

Квітень 2016 року — початок публікації даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у формі відкритих даних.

Лютий 2017 року — початок публікації даних Єдиного державного реєстру судових рішень у формі відкритих даних.

Літо 2017 року — розпочинається перший цикл Open Data Challenge.

21 вересня 2017 року — вперше в Україні проводиться Open Data Forum, де оголошують перших переможців Open Data Challenge.

14 вересня 2018 року — перші установчі збори спільноти OpenUp Ukraine.[11]

2 вересня 2019 року — Державне агентство з питань електронного урядування України реорганізується в Міністерство цифрової трансформації України.

Міністерство цифрової трансформації України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відкритих даних[12].

В Україні діє принцип відкритості за замовчуванням — «open by default». Уся публічна інформація суб'єктів владних повноважень має оприлюднюватись у форматі відкритих даних та надаватися на запит[13].

Вимоги законодавства про відкриті дані поширюються на:

• усіх суб'єктів господарювання (включаючи приватні компанії), що володіють суспільно необхідною інформацією;
• юридичних осіб, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим;
• на осіб, що виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень;
• суб'єктів господарювання, які посідають домінантне становище на ринку, наділені спеціальними чи винятковими правами або є природними монополіями.

В Україні визначено одночасно три способи надання інформації:

• отримання за запитом;
• завантаження з державного веб-порталу відкритих даних або з вебсайтів розпорядників.

• Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення права на доступ до публічної інформації, зокрема у формі відкритих даних.
• Закон України «Про інформацію»[14] регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.
• Закон України «Про захист персональних даних»[15] визначає умови поширення персональних даних, зокрема під час оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних.
• Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних»[16] встановлює вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних.
• Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних»[17] визначає механізм ведення Порталу відкритих даних з метою забезпечення доступу до публічної інформації у формі відкритих даних та взаємодії з користувачами щодо відкритих даних.
• Розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання приєднання до Міжнародної хартії відкритих даних»[18]
• Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану дій з реалізації принципів Міжнародної хартії відкритих даних»[19]

• Антикорупційний та соціальний вплив відкриття державних даних на провадження бізнесу в Україні.[26];
• Вплив відкриття даних Міністерства охорони здоров'я та Національної служби здоров'я України на суспільство[27];
• Вплив відкритих даних у сфері будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг в Україні[28];
• Вплив відкритих даних Державної архітектурно-будівельної інспекції[29]

Єдиний державний веб-портал відкритих даних, data.gov.ua — український урядовий вебсайт, де публікуються державні набори відкритих даних.

Портал створено на виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних»[17].

Портал призначено для забезпечення надання доступу до публічної інформації у формі відкритих даних (т. зв. «наборів даних»), він передбачає доступ до інформації органів державної влади та місцевого самоврядування з можливістю її наступного вільного використання (у тому числі в комерційних цілях) за умови обов'язкового посилання на джерело отримання такої інформації.

За Постановою КМУ № 835 ці дані мали би публікуватися ще з 2018 року[39], але під різними приводами цього не відбувалося, допоки відповідний пункт постанови взагалі не прибрали.

Без відкритих відомостей ДЗК неможливий справедливий та прозорий ринок землі, а також контроль за її використанням.

Незважаючи на те, що Закон України «Про доступ до публічної інформації» чітко зобов'язує розпорядників безкоштовно надавати дані про стан довкілля[40], діє Постанова КМУ від 26 жовтня 2011 р. № 1102, яку Гідрометеорологічна служба України використовує для обмеження доступу до таких даних.

Українське законодавство зобов'язує розпорядників — Державну податкову службу, Державну службу статистики та Міністерство юстиції України — публікувати та регулярно оновлювати дані фінзвітності компаній у форматі відкритих даних на порталі data.gov.ua.[36] 

Відповідно до закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність компаній (і державних, і приватних):

• Не містить комерційної таємниці
• Не є конфіденційною інформацією
• Не належить до інформації з обмеженим доступом (за окремими винятками)
• Не підпадає під заборону на поширення статистичної інформації[41]

Закон України «Про доступ до публічної інформації» регламентує: уся інформація, що є в державних органів, має надаватись на запит та оприлюднюватись. Особливо це стосується даних, що мають суспільний інтерес. Вимоги щодо оприлюднення фінзвітності є частиною Плану заходів[42] з виконання Угоди про Асоціацію з ЄС (пункт 830)[43].

Експерти Офісу ефективного регулювання BRDO дослідили ринок відкритих даних та проаналізували  ефективність державної політики у цій сфері[2].  Зокрема, вони з'ясували, що 90,05 % організацій в Україні не публікують дані фінансової звітності[44]. Ряд організацій виступали з публічною вимогою відкрити фінансову звітність компаній[45]. Ініціатива OpenUp[11] ініціювала позови проти трьох органів, що приховують фінансову звітність[46].

Майже весь громадський транспорт в Україні обладнано GPS-давачами, завдяки яким і збираються дані про рух громадського транспорту. Так, Тернопіль, Вінниця, Житомир, Біла Церква, Бровари, Запоріжжя, Кам'янець, Кам'янське, Краматорськ, Рівне, Хмельницький, Чернігів, Одеса та інші українські міста де-факто мають дані про місцеперебування громадського транспорту, але не відкривають до них доступ. Ряд організацій звернулися з відкритою заявою про необхідність відкриття цих даних.[47]