Філідор рудоголовий

Філідо́р рудоголовий[2] (Clibanornis erythrocephalus) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Еквадорі і Перу.

?
Філідор рудоголовий
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Горнерові (Furnariidae)
Рід: Бамбуковий м'якохвіст (Clibanornis)
Вид: Філідор рудоголовий
Біноміальна назва
Clibanornis erythrocephalus
(Chapman, 1919)

Ареал поширення виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Hylocryptus erythrocephalus
Automolus erythrocephalus
Посилання
Вікісховище: Clibanornis erythrocephalus
Віківиди: Clibanornis erythrocephalus
EOL: 917809
ITIS: 560506
NCBI: 329514

Опис

Довжина птаха становить 21-22 см, вага 42-51 г. Верхня частина тіла оранжево-руда, спина коричнювато-оливкова. Горло світло-руде, решта нижньої частини тіла блідо-коричнювато-сіра. Очі оранжево-карі. Дзьоб довгий.

Підвиди

Виділяють два підвиди:[3]

  • C. e. erythrocephalus (Chapman, 1919) — південно-західний Еквадор (прибережний хребет на південному заході Манабі і в Гуаясі, також в Ель-Оро та на заході Лохи) і крайній півнійчний захід Перу (Тумбес);
  • C. e. palamblae (Zimmer, JT, 1935) — північно-західне Перу (П'юра, Ламбаєке).

Поширення і екологія

Рудоголові філідори живуть в підліску вологих і сухих рівнинних тропічних лісів, у вологих гірських тропічних лісах та в чагарникавих заростях. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 150 до 1350 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться безхребетними, яких шукають на землі та в лісовій підстилці. Сезон розмноження триває з січня по травень. Гніздяться в норах.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція рудоголових філідорів становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Clibanornis erythrocephalus.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 лютого 2022.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.