Філіпп Боулер


Філіпп Боулер (нім. Philipp Bouhler; нар. 11 вересня 1899, Мюнхен пом. 19 травня 1945, Дахау) — партійний діяч НСДАП, рейхсляйтер (2 червня 1933), обергруппенфюрер СС (1936)[4].

Філіпп Боулер
нім. Philipp Bouhler
Філіпп Боулер
Філіпп Боулер у 1936 році
Голова концелярії керівництва партії
17 листопада 1934  23 серпня 1945
Рейканцлер
2 червня 1933  23 серпня 1933
Народився 11 вересня 1899(1899-09-11)[1][2][…]
Мюнхен, Німецька імперія
Помер 19 травня 1945(1945-05-19)[2][3] (45 років)
Altausseed, Ліцен, Штирія, Австрія
Відомий як політик
Країна Німеччина
Освіта Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана (1920) і Maximiliansgymnasium Münchend (1912)
Політична партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Орден крові
Золотий партійний знак НСДАП
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Почесний кут старих бійців
Кільце «Мертва голова»

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Молоді роки

Народився 11 вересня 1899 року у Мюнхені в родині полковника. У 1912 році вступив до баварського кадетського корпусу. У липні 1916 року був випущений у сухопутні війська фанснюнкером. Брав участь у Першій світовій війні. У липні 1917 року отримав звання лейтенанта. За бойові досягнення був нагороджений «Залізним хрестом 2-го класу». У серпні 1917 року був демобілізований через поранення. У 1919—1920 роках послухав 4 семестри з філософії в Мюнхенському університеті[5] .

У 1919 році — член націоналістичного німецького народного стрілецького й наступального союзу.

Політична кар'єра

У 1921 році одним з перших вступив до НСДАП. З листопада 1921 року працював у газеті «Фелькішер Беобахтер».

Від 1922 року — заступник головного керуючого справами НСДАП.

У 1925—1935 роках імперський діловод партії. У 1932 опублікував біографію Адольфа Гітлера.

У червні 1933 року був обраний депутатом Рейхстагу від Південної Вестфалії

Від 1933 — уповноважений з питань культури у відомстві заступника фюрера по партії.

Від вересня 1934 — поліцай-президент Мюнхена. З листопада 1934 року після створення Персональної канцелярії фюрера НСДАП був призначений її начальником, а також головою Комісії по захисту націонал-соціалістичної літератури.

Від 1936 року — член Імперського сенату культури. У книзі «Геніальний Наполеон — сяюче світло комети» проводить паралель між Наполеоном та Гітлером.

1 вересня 1939 року Гітлер довірив йому відповідати за програму евтаназії, під час якої відбувалося знищення хворих на невиліковані хвороби.

У травні 1945 після завершення війни здався в полон американським військам та разом зі співробітниками своєї канцелярії був перевезений до Дахау. 19 травня разом з жінкою закінчив життя самогубством.

Нагороди

Перша світова війна

Міжвоєнний період

Друга світова війна

Твори

  • Adolf Hitler. Lübeck: Coleman, 1932.
  • Napoleon: Kometenbahn eines Genies. München: Callwey, 1941.

Примітки

Джерела

  • Залесский К. А. Вожди и военачальники Третьего рейха: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: «Вече», 2000. — С. 48-49. — 576 [16 илл.] с. — ISBN 5-7838-0550-5.
  • Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2002. — С. 83-84. — 942 [2] с. — ISBN 5-17-015753-3 (ООО «Издательство АСТ»); isbn 5-271-05091-2 (ООО «Издательство Астрель»).
  • Залесский К.А. СС. Охранные отряды НСДАП.. — М.: Эксмо, 2004. — С. 71-72. — 656 с. — ISBN 5-699-06944-5.
  • Залесский К.А. НСДАП. Власть в Третьем рейхе. — М.: Эксмо, 2005. — С. 59-60. — 672 с. — ISBN 5-699-09780-5.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.