Фініст — Ясний Сокіл

У стародавні часи жив на Русі простий орач, звали його Фініст. Дружив він з соколом. Попереджав сокіл Фініста про всю нечисть, яка прагнула захопити Русь. Фініст обороняв Русь, проганяв іноземних загарбників.

Нечисть незадоволена появою на Русі богатиря-захисника. Глава нечисті Картаус посилає свого прихвосня Кастрюка полонити богатиря. Той обманом заманює Фініста в підземелля, де зачаровує та перетворює на чудовисько.

На руській заставі воєвода з дружиною готується відбивати набіги нечисті. Для цього на пошуки Фініста в місто посилають писаря Яшку. В дорозі Яшка зустрічає селянина Агафона з дружиною Анфісою, що влаштувалися в лісі на ночівлю Незабаром до них приєднується Оленка. Несподівано з'являється старенька, яка повідомляє, що в цю ніч можна, використовуючи папороть, загадати бажання, і воно здійсниться. Також старенька повідомляє, що чудовисько — це зачароване людина, і прокляття пройде, якщо полюбить його в образі чудовиська прекрасна дівчина. У суперечках про те, яке загадати бажання, Анфіса «крізь землю провалила» Агафона. Звинувативши в цьому Яшку, вона наступного дня повертає його на заставу з вимогою повернути Агафона. Оленка приходить туди слідом.

Тим часом Картаус посилає Кастрюка на заставу, щоб він під виглядом купця потрапив всередину та відкрив ворота нечисті. Але Кастрюка садять в комору, туди ж посилають і сварливу Анфісу.

Незабаром Картаус посилає рогату нечисть захоплювати заставу. Але в цей час через пролом на заставу проникає чудовисько. Оленка накриває його червоною хусткою, яку вона хотіла подарувати Фіністу. Прокляття зникає, та Фініст знову стає людиною. Разом з дружиною він проганяє нечисть.

Сидячи в комірчині, Кастрюк підмовляє Анфісу допомогти йому виконати свої підступні задуми. Анфіса розв'язала руки Кастрюку та засунула чарівний гребінь Фіністові у волосся. Кастрюк відвозить Анфісу та сплячого Фініста в лігво Картауса.

І знову Оленка вирушає на допомогу богатиреві. Для захисту дівчини воєвода приставив до неї Яшку. За допомоги бабусь-веселусь вони дивним чином опинилися в лігві Картауса, Оленка і Яшка звільняють Фініста. Фініст відправляє їх додому, а сам розправляється з Картаусом.

• В'ячеслав Воскресенський — Фініст, богатир-орач
• Світлана Орлова — Оленка
• Михайло Кононов — Яшка, писар
• Михайло Пуговкін — Воєвода
• Людмила Хитяева — Анфіса, селянка
• Георгій Віцин — Агафон, селянин
• Старенькі-веселушка:
  • Глікерія Богданова-Чеснокова
  • Марія Барабанова
  • Анна Строганова
• Олексій Смирнов — Банщик
• Марк Перцовський — Картаус
• Георгій Мілляр — Кастрюк, перевертень, слуга Картауса
• Лев Потьомкін — Фінгал, слуга Картауса

• Борис Гітін — Вавило, спостерігач
• В'ячеслав Жариков — епізод
• Захар Кондратов — епізод
• Леонід Князєв — епізод
• А. Лютіков — епізод
• І. Леонгаров — епізод
• Василь Марков — епізод
• Віктор Михайлов — епізод
• Сергій Ніколаєв — кухар
• Валентин Букін — воїн Картауса
• Ксенія Козьміна — епізод

• Автори сценарію — Олександр Роу, Лев Потьомкін
  За мотивами однойменної казки Миколи Шестакова
• Режисер-постановник — Геннадій Васильєв
• Оператори-постановники — Володимир Окунєв, Юрій Малиновський
• Художник-постановник — Сергій Серебренніков
• Композитор — Володимир Шаїнський
• Звукооператор — Борис Голєв
• Вірші — Михайла Ножкина
• Монтаж — Валерії Васильєвої, С. Єсауленко
• Режисер — В. Макаров
• Редактор — Сара Рубінштейн
• Художники:
  Грим — Софія Філенова
  Костюми — Б. Куратова
  Декоратор — А. Іващенко
• Комбіновані зйомки:
  Оператор — Леонід Акімов
  Художник — Юрій Міловський
• Балетмейстер — Тетяна Устинова
• Симфонічний оркестр Держкіно СРСР
  Диригент — Володимир Васильєв
• Директор — Роман Конбрандт

Підготовку матеріалів для фільму та затвердження акторів здійснював Роу Олександр Артурович[3]. Але до зйомок режисер не дожив. Кінозйомку здійснив його учень — Геннадій Васильєв. Геннадій Васильєв, працюючи над фільмом, коригував свої дії з альбомом[4], який йому віддала дружина Роу — Олена Григорівна Роу.

Зйомка проходила в декількох містах — в Звенигороді (в селі Гігірево під Звенигородом розташовувалася команда), Ялті, Суздалі, Володимирі[5]. Деякі сцени знімалися на березі Москви-ріки та навіть у самій річці. Пуговкіну, хворому радикулітом, довелося голяка сидіти в холодних декораціях, що зображали баню (баню сколотили з картону), а замість банного пара в павільйон пустили театральний дим. Щоб не застудити актора, асистенти гріли воду. Під час зйомок не обійшлося і без пригод. В'ячеслав Воскресенський, який зіграв богатиря, впав разом з конем на крутому березі Москви-ріки[6] і пошкодив хребет[5]. Молодий актор тоді дивом залишився живий. травма турбувала його довгі роки після зйомок. Ще один небезпечний випадок стався, коли богатиря разом з розкішним червоним плащем мало не затащило в вітродув, але актор встиг вчасно відстебнути металеву брошка на плечі[6].

Фільм вийшов на екрани СРСР в переддень нового року з 1975 на 1976. У Східній Німеччині (Німецька Демократична Республіка) прем'єра відбулася на півроку пізніше (8 серпня 1976). Цей фільм-казка був із захопленням прийнятий радянським глядачем та зібрав в радянському прокаті рекордну суму[7]. Нікому на той час невідомий актор рязанського театру В'ячеслав Воскресенський став відомим на весь Радянський Союз. Інтерв'ю з ним не сходили зі шпальт газет.

Фільм отримав приз Міжнародного кінофестивалю фільмів для дітей у Хіхоні (Іспанія) 1976 року[8].

• «Фініст — Ясний Сокіл»(рос.) на сайті Кіно-Театр. РУ
• «Фініст — Ясний Сокіл»(рос.) KinoExpert.ru
• Дивіться фільм «Фініст — Ясний Сокіл»(рос.) на svr.tv-on-line.eu