Фірлюк мінливобарвний

Фірлюк мінливобарвний[2] (Mirafra fasciolata) — вид горобцеподібних птахів родини родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає в Південній Африці.

?
Фірлюк мінливобарвний

Мінливобарвний фірлюк (підвид M. f. fasciolata, заповідник Цвалу Калахарі, ПАР)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Жайворонкові (Alaudidae)
Рід: Фірлюк (Mirafra)
Вид: Фірлюк мінливобарвний
Mirafra fasciolata
(Sundevall, 1850)

Ареал поширення виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Alauda fasciolata
Mirafra damarensis
Посилання
Вікісховище: Mirafra fasciolata
Віківиди: Mirafra fasciolata
ITIS: 916543
МСОП: 103765243
NCBI: 1365178

Опис

Довжина птаха становить 13—15 см, вага 26—44 г. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Верхня частина тіла коричнева або рудувато-коричнева, у північних підвидів сірувато-коричнева. Горло білувате, поцятковане коричневими плямками. Нижня частина тіла білувата або кремова. Крила коричневі. Дзьоб коричнювато-роговий, лапи рудуваті, очі світло-карі.

Таксономія

Мінливобарвний фірлюк вважався конспецифічним з лучним фірлюком до розділення в 2009 році[3]. Мінливобарвний і лучний фірлюки утворюють надвид з коричневим фірлюком, який мешкає північніше[4].

Підвиди

Виділяють п'ять підвидів:[5]

Поширення і екологія

Мінливобарвні фірлюки мешкають у Південно-Африканській Республіці, Намібії, Ботсвані, та Замбії. Вони живуть на пасовиськах, у сухих саванах та пустелі Калахарі.

Поведінка

Мінливобарвні фірлюки харчуються комахами, зокрема мурахами й термітами, а також насінням. Сезон розмноження триває з вересня по лютий. У кладці 2—3 яйця.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Mirafra fasciolata.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Species Version 2 « IOC World Bird List. www.worldbirdnames.org. Процитовано 22 листопада 2016.
  4. 1931-, Keith, Stuart; 1934-, Urban, Emil K.; Martin., Woodcock; Ian., Willis (1 січня 2000). The birds of Africa. Vol. 6. Academic Press. ISBN 978-0121373061. OCLC 59539112.
  5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 серпня 2021.

Джерела

  • Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
  • Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.
  • Sinclair, Hockey and Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa, ISBN 1-86872-721-1
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.