Хаджаві-є Кермані

Народився 24 грудня 1290 року в місті Керман (нинішній Іран. Його прізвисько Хаджаві є зменшувальним від перського слова Хадже, яке він використовував як свій поетичний псевдонім. Цей титул вказує на високе соціальне становище його родини. Нісба (іменний титул) Моршеді показує його зв'язок з суфійським майстром Шейхом Абу Ешаком Казеруні, який заснував орден Моршедійя. Хаджаві-є Кермані помер близько 1349 року в Ширазі (нинішній Іран) і його могила, яка перебуває в Ширазі, є популярною туристичною принадою в наш час.

У молодості відвідав Єгипет, Сирію, Єрусалим та Ірак. Також здійснив Хадж до Мекки. Він подорожував заради освіти і зустрічей з ученими інших земель. У Багдаді створив один із своїх найвідоміших творів Гомай і Гомаюн. Повернувшись до Ірану в 1335 році, прагнув здобути місце придворного поета присвячуючи вірші Ільханам (правителям) того часу, таким як Абу Саїд Багадор Хан і Арпа Хан, а також таким Музаффаридам як Мубаріз аль-Дін Мухаммад і Абу Ешак з династії Інджу.

Труна поета, що вміщена під захисне скло (Шираз)

Поезія Хаджаві Кермані просякнута містицизмом. Теми містицизму ясно себе проявляють в газелях поета. Але також можна побачити боротьбу проти обмеженості і лицемірства світу. І це вплинуло на творчість пізніших поетів, таких як Гафіз. Значна частина його віршів — це газелі написані в стилі Санаї. Також писав саги у формі маснаві, в яких наслідував Фірдоусі.

Відомо, що письменник мав також певні пізнання в математиці й медицині. Також його вірші просякнуті гумором і сатирою і соціальною критикою тодішніх релігійних звичаїв[2].

• Діван-е Хаджу (перс. دیوان خواجو‎) — збірка його поетичних творів, яка складається з газелів, касидів, строфованих віршів, qeṭʾas (віршів на окремий випадок) і катренів.
• Гомай і Гомаюн (перс. همای و همایون‎) — поема, в якій автор розповідає про пригоди перського принца Гомая, який закохався в китайську принцесу Гомаюн.
• Голь і Новруз (перс. گل و نوروز‎) — в цій поемі автор розповідає історію іншого кохання, події якої розгортались ймовірно напередодні ісламського завоювання Ірану.
• Ровзат-аль-анварз (перс. روضة الانورز‎) — у дванадцяти поетичних розповідях поет розповідає про внутрішню роботу, яку потрібно виконати, щоб здолати шлях містика, а також про етику царів.
• Кямаль-нам (перс. کمال نام‎)
• Говхарнаме (перс. گوهرنامه‎)
• Сам-наме (перс. سام نامه‎) — героїчний епос про рустамового діда.

• Список перських поетів і письменників
• Перська література

• E.G. Browne. Literary History of Persia. (Four volumes, 2,256 pages, and twenty-five years in the writing). 1998. ISBN 0-7007-0406-X
• Jan Rypka, History of Iranian Literature. Reidel Publishing Company. ASIN B-000-6BXVT-K

• Інформація про могилу Хаджу Кермані в Ширазі(англ.)